Печерський суд заборонив будівництво Музею Майдану

Печерський районний суд Києва заарештував земельну ділянку і заборонив будівництво музею на алеї Героїв Небесної сотні в Києві до завершення слідчого експерименту.

Про це сказано в рішенні суду від 6 листопада, повідомляє офіційний сайт Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності з посиланням на "Українські Новини".

Суд задовольнив клопотання Генеральної прокуратури і наклав арешт на земельні ділянки площею 0,5353 га, які надані в постійне користування Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності.

Також суд заборонив представникам музею або іншим особам користуватися вищевказаними земельними ділянками, а саме здійснювати будь-які дії, спрямовані на пошкодження, псування, знищення або перетворення рельєфу місцевості, об'єктів (споруд, стовпів, рекламних конструкцій), зелених насаджень, а також здійснювати інші дії, які можуть привести до знищення доказів розстрілу мітингувальників 18-20 лютого 2014 року або можуть призвести до зміни обстановки на цій ділянці до завершення слідчих дій.

У клопотанні Генпрокуратура вказала, що на цій ділянці 20 лютого 2014 року бійці спецроти "Беркут" розстріляли 49 і поранили 80 активістів Євромайдану.

Нагадуємо, раніше повідомлялося, що меморіал із портретами Небесної сотні пересунуть для проведення слідчих дій Генпрокуратури. 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.