Печерський суд заборонив будівництво Музею Майдану

Печерський районний суд Києва заарештував земельну ділянку і заборонив будівництво музею на алеї Героїв Небесної сотні в Києві до завершення слідчого експерименту.

Про це сказано в рішенні суду від 6 листопада, повідомляє офіційний сайт Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності з посиланням на "Українські Новини".

Суд задовольнив клопотання Генеральної прокуратури і наклав арешт на земельні ділянки площею 0,5353 га, які надані в постійне користування Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності.

Також суд заборонив представникам музею або іншим особам користуватися вищевказаними земельними ділянками, а саме здійснювати будь-які дії, спрямовані на пошкодження, псування, знищення або перетворення рельєфу місцевості, об'єктів (споруд, стовпів, рекламних конструкцій), зелених насаджень, а також здійснювати інші дії, які можуть привести до знищення доказів розстрілу мітингувальників 18-20 лютого 2014 року або можуть призвести до зміни обстановки на цій ділянці до завершення слідчих дій.

У клопотанні Генпрокуратура вказала, що на цій ділянці 20 лютого 2014 року бійці спецроти "Беркут" розстріляли 49 і поранили 80 активістів Євромайдану.

Нагадуємо, раніше повідомлялося, що меморіал із портретами Небесної сотні пересунуть для проведення слідчих дій Генпрокуратури. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.