Меморіал із портретами Небесної сотні пересунуть для проведення слідчих дій

На алеї Героїв Небесної Сотні неподалік від верхнього виходу зі станції метро "Хрещатик" у Києві тривають господарські роботи, щоб дати змогу Генеральній прокуратурі Україн провести слідчий експеримент.

Управління спеціальних розслідувань ГПУ отримало нові свідчення в межах "справи Майдану" і потребує провести додатковий слідчий експеримент на місці розстрілів, повідомляє сайт  Національного музею Революції Гідності.

Для цього ділянку поблизу каплиці наблизять до стану, в якому вона була під час розстрілів. Зокрема ближче до каплиці буде переміщено металевий меморіал із портретами героїв і дерев'яний хрест, оскільки вони перекривають простір, потрібний для слідчих дій.

 Так виглядав меморіал на своєму місці на алеї Героїв Небесної Сотні

Начальник управління Сергій Горбатюк для роботи на місцевості просить щонайменше 16 днів.

"Управління спеціальних розслідувань ГПУ на ім’я голови КМДА надіслало листа з проханням проведення тимчасового демонтажу вказаних конструкцій на час проведення слідчих експериментів та отримало на це згоду від ГО "Родина Героїв Небесної Сотні", – зазначено в листі начальника Управління спецрозслідувань ГПУ на ім’я гендиректора Національного музею Революції Гідності.

 

"Тимчасові меморіали – стихійні, вони нікому не належать. Наступний крок – створити державний меморіальний комплекс. Він узаконить і впорядкує цю територію. Для цього відповідно до світових стандартів проведено міжнародний конкурс. Музей активно втілює цей проект у життя. Коли територію буде впоряджено, створять стелу пам’яті, а прострелені стовпи, хрест і тимчасовий меморіал, які вже мають статус історичних пам’яток, будуть під опікою державного закладу", – розповідаєІгор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Сергій Мартинчук, голова Печерської райдержадміністрації, запевнив, що після завершення експерименту хрест і стелу повернуть на попереднє місце. "Намагатимемося зробити це до п’ятої річниці початку Революції Гідності", – пообіцяв чиновник.

 Стенди з портретами героїв Небесної сотні перенесли до каплиці, розташованій неподалік алеї. Фото: Національний музей Революції Гідності

Після закінчення слідчого експерименту заплановано роботи з побудови меморіалу Героїв Небесної Сотні. Відповідно до рішення Міжнародного професійного журі першу премію у відкритому анонімному конкурсі здобув проект українських архітекторів.

Як повідомлялося, Президент України  доручив Кабміну разом із КМДА невідкладно забезпечити Національний музей Революції Гідності обладнаними приміщеннями.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.