Путіна просять повернути КГБ

Президенту Російської Федерації Володимиру Путіну запропонували повернути головній спецслужбі країни назву КГБ.

З такою ініціативою виступив "Національний комітет +60", повідомляє російська служба Радіо "Свобода" з посиланням на російські мас-медіа.

Така ідея виникла після того, як у російський день військового розвідника Путін запропонував повернути армійській розвідці колишню назву "ГРУ" – Головне розвідувальне управління.

"Однозначно архіважливі аналогічні спецслужби соющної держави Росія—Білорусь повинні називатися однаково – КГБ. На думку експертів, зворотне перейменування КГБ, ГРУ і міліції, поза сумнівами, одержить повне схвалення росіян і нейтралізує провокації опозиції, як аживе на щедрі подачки Заходу!", – ідеться в заяві об’єднання.

Зараз спецслужба Російської Федерації називається Федеральною службою безпеки (ФСБ). Найвищий орган управління військовою розвідкою — Головне управління Генерального штабу Збройних сил РФ. До 2010 року воно називалося Головним розвідувальним управління (ГРУ) ГШ ЗС РФ. Така ж абревіатура існувала і в Радянській армії.

Нагадаємо, що "Національний комітет +60" створили в Санкт-Петербурзі в 2012 році для відзанчення 60-річного ювілею Путіна. Проте група діє й досі. Зокрема, навесні цього року комітет закликав патріарха РПЦ Кирила створити ікону з ликом Путіна.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.