АНОНС: Goodbye Lenin. Автор "Брами Європи" розповість про революцію пам'яті в сучасній Україні

8 листопада всесвітньо відомий професор історії Сергій Плохій прочитає лекцію під назовю "Goodbye Lenin: Революція пам'яті в сучасній Україні".

Повалення пам’ятника Леніну в Києві 8-го грудня 2013-го року під час Євромайдану вважається початком явища, відомого під назвою "Ленінопад" — масового знесення пам’ятників Леніну в Україні наприкінці 2013-го та у першій половині 2014-го років.

Назагал протягом 2013-14 років місцевими активістами і рішеннями місцевих рад в Україні було демонтовано більш, ніж 550 пам’ятників засновнику СРСР. До кінця 2017-го р. ще близько 1,300 монументів Леніну припинили існувати, і в такий спосіб в Україні завершилося "ленінське" століття.

 

Які висновки можна зробити з цієї історії? Чи був демонтаж пам’ятників В.І. Леніну просто неприємним епізодом, спалахом символічної агресії, підігрітої соціальними заворушеннями, що обернувся втратою частини культурної спадщини країни (деякі з пам’ятників, зокрема той, що був знесений у Києві, мали незаперечну мистецьку цінність)?

Чи було це відображенням масштабнішої зміни в суспільстві і в його сприйнятті себе та свого минулого? І якщо друге більш відповідає дійсності, ніж перше, то як тоді свідчить цей зсув у пам’яті про курс, взятий українським політикумом і суспільством з початком Євромайдану і Революції Гідності?

Це головні питання, на які будуть запропоновані відповіді під час лекції Сергія Плохія, професора історії та директора Українського наукового інституту Гарвардського університету. 

8 листопада, четвер, 18.30

Місце: Національний музей Тараса Шевченка (Київ, бульвар Шевченка, 12).

Організатор: Fulbright Ukraine.

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації.

ДОВІДКА:

Сергій Плохій — професор історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, один з провідних фахівців з історії України та Східної Європи, фулбрайтівський науковець (US Fulbright Scholar Program 2018-2019),

Його книги здобули низку українських та міжнародних премій, включно з премією Антоновичів і національною премією імені Тараса Шевченка, та перекладалися багатьма мовами світу.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.