АНОНС: У НМІУ відбудеться лекція: "Білогвардійці та українське питання"

Гетьман Скоропадський не тільки шукав порозуміння із лідерами російської Добровольчої армії, але й створив «свою» білогвардійську армію – «Южную». А сто років тому – 14 листопада 1918 року – гетьман проголосив федерацію із небільшовицькою Росією.

Як повідомляє "LIKБЕЗ. Історичний фронт" про це йтиметься на лекції.

 

Хоча українська державність суперечила засадничим гаслам російських білогвардійців, проте спільний ворог змушував українських самостійників і борців за "єдину і неділиму" Росію до пошуків компромісу. У підсумку, наприкінці 1920 року із ворогів вони, фактично, перетворилися на союзників.

Як змінювалося розуміння українського питання у білогвардійських очільників, які були українські формування у складі білогвардійських армій – про це та інше розкаже Дмитро Шурхало, ведучий передачі "Історична свобода", автор книжок "Українська якбитологія" та "Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники".

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Час: 3 листопада, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України. вул. Володимирська, 2, м. Київ

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.