У Львові до 100-річчя ЗУНР відкрили ще один пам'ятник. ВІДЕО

Ввечері 31 жовтня у Львові відкрили пам'ятник Леву. Його звели до 100-річчя Західноукраїнської республіки. На відкриття завітав і міський голова Садовий разом з сім'єю.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на ТСН.

 Новий пам'ятник Леву у Львові

Фото: скріншот ТСН

На триметрову скульптуру одягли краватку пластуна. Поблизу з пам'ятником розпалили вечірню ватру. Поряд з нею молоді львів'яни зігрівалися чаєм, співали стрілецькі пісні та згадували історію столітньої давнини.

Також зазначається, що до відкриття доєднався і мер Львова Андрій Садовий. Однак, офіціозу чи перерізання стрічок не було – міський голова прийшов з дружиною та синами-пластунами.

"Сьогодні тут зібралися молоді люди, і сто років тому молодь творила Західноукраїнську народну республіку. Країна сильних. І цей лев – у пам'ять усіх тих добрих людей", - наголосив мер Львова.

Також він розповів, що таке святкування йому до вподоби, бо молодь не цурається історії, а навпаки проявляє, за його словами, не голослівний патріотизм.

Нагадуємо, що 1 листопада у Львові відкрили пам'ятник героям ЗУНР та УГА.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.