У Львові відкрили пам'ятник героям ЗУНР та УГА. ФОТО

1 листопада, у день вшанування 100-річчя Листопадового Чину у Львові урочисто відкрили та освятили пам'ятник героям ЗУНР і УГА.

Про це повідомляє Гал-інфо.

 Фото: Марія Шевців, Гал-Інфо

Меморіал заввишки понад 8 метрів та площу навколо нього облаштували на розі вул. Огієнка і вул. Листопадового Чину за рішенням Львівської облдержадміністрації.

На відкритті пам'ятника були присутні вищі посадові особи Львівщини, зокрема голова ЛОДА Олег Синютка та голова Львівської облради Олександр Ганущин, а також Генеральний прокурор України Юрій Луценко і Перший віце-прем'єр-міністр України Степан Кубів. Крім цього, відкрити меморіал запросили і автора проекту, народного художника України Любомира Медвідя.

 Фото: Марія Шевців, Гал-Інфо

Урочистості розпочалися зачитуванням Відозви Української Національної Ради до мешканців Галичини про проголошення Західноукраїнської Народної Республіки та театралізованою присягою Січових Стрільців.

Згодом присутні під супровід оркестру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного спільно виконали Державний Гімн України. Після короткого віче пам'ятний знак освятили і вшанували українських героїв хвилиною мовчання.

 Фото: Марія Шевців, Гал-Інфо

"Усі, хто зібрався сьогодні тут, подумки порівнює цей день із 1 листопада 1918 року. Ми повинні розуміти, що не відчуваючи, не бачачи щодня нашої історії, не шануючи героїв, які поклали голову за нашу державу, ми не матимемо майбутнього.

Зараз за тисячу кілометрів від Львова український воїн береже нашу державу, українська армія боронить нашу землю. Сьогодні ми маємо чим гордитися – Західноукраїнською Народною Республікою, Українською Галицькою Армією, Збройними Силами України", - наголосив Олег Синютка.

Нагадуємо, що у Києві відкрилась виставка, присвячена україно-польським стосункам.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.