АНОНС: Презентація книги про видатних поляків Харкова

Історикіня Любов Жванко представить книгу «Видатні поляки і Харків: біографічний словник (1805–1918)».

Про це повідомляє KHARKIV Today.

 

Це видання дуже цікаве, оскільки уперше у такому форматі подано 65 життєписів представників Полонії Харкова та видатних поляків, уміщено 36-ти копій репродукцій польських художників, доля яких була пов’язана з Харковом, наданих провідними музейними установами Польщі.

Серед поляків, яких доля в різний час пов’язала з Харковом, були: один із фундаторів Польської Держави Юзеф Пілсудський, художники Генрік Семирадський, Ян Станіславський, Болеслав Цибіс, Вінсент Сленьдзінський, Мар’ян Рузамський, Август Медвей, поет Леопольд Стафф, військові Ромуальд Трауґутт, Леон Бербецький, Йозеф Довбор-Мусніцький, учасник Варшавського повстання Ян Ґордзялковський, єдина жінка серед польських військовополонених, замордована в Катині Яніна Левандовська, і ті, хто своєю невтомною працею робив світ пересічних харків’ян більш комфортним, безпечним і прекрасним.

Серед останніх – архітектори Здислав Харманський, Болеслав Міхаловський, Віктор Величко та Олександр Ржепішевський, лікарі Георгій Полюта (старший) та Владислав Франковський, фотограф Альфред Федецький та композитор Костянтин Горський.

Любов Жванко – професорка кафедри історії і культурології, докторка історичних наук, директорка Українсько-польського культурно-освітнього центру ХНУМГ імені О. М. Бекетова.

Час: 1 листопада, четвер, 18:30

Місце: прес-центр KHARKIV Today, вул. Мироносицька, 8, м. Харків

Вхід вільний

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.