АНОНС: Презентація книги про видатних поляків Харкова

Історикіня Любов Жванко представить книгу «Видатні поляки і Харків: біографічний словник (1805–1918)».

Про це повідомляє KHARKIV Today.

 

Це видання дуже цікаве, оскільки уперше у такому форматі подано 65 життєписів представників Полонії Харкова та видатних поляків, уміщено 36-ти копій репродукцій польських художників, доля яких була пов’язана з Харковом, наданих провідними музейними установами Польщі.

Серед поляків, яких доля в різний час пов’язала з Харковом, були: один із фундаторів Польської Держави Юзеф Пілсудський, художники Генрік Семирадський, Ян Станіславський, Болеслав Цибіс, Вінсент Сленьдзінський, Мар’ян Рузамський, Август Медвей, поет Леопольд Стафф, військові Ромуальд Трауґутт, Леон Бербецький, Йозеф Довбор-Мусніцький, учасник Варшавського повстання Ян Ґордзялковський, єдина жінка серед польських військовополонених, замордована в Катині Яніна Левандовська, і ті, хто своєю невтомною працею робив світ пересічних харків’ян більш комфортним, безпечним і прекрасним.

Серед останніх – архітектори Здислав Харманський, Болеслав Міхаловський, Віктор Величко та Олександр Ржепішевський, лікарі Георгій Полюта (старший) та Владислав Франковський, фотограф Альфред Федецький та композитор Костянтин Горський.

Любов Жванко – професорка кафедри історії і культурології, докторка історичних наук, директорка Українсько-польського культурно-освітнього центру ХНУМГ імені О. М. Бекетова.

Час: 1 листопада, четвер, 18:30

Місце: прес-центр KHARKIV Today, вул. Мироносицька, 8, м. Харків

Вхід вільний

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.