АНОНС: У Києві відкриють виставку «100 років сусідства: Україна і Польща»

За останні сто років Україна і Польща пройшли приблизно однаковий шлях: визволення від імперського поневолення та відродження своєї національної держави, гніт нацистського та комуністичного тоталітаризмів, і, врешті, повторне відновлення державності після краху комунізму.

Український інститут національної пам’яті підготував фотодокументальну виставку "100 років сусідства: Україна і Польща", що допоможе глибше зрозуміти причини та наслідки історичних процесів, які пережили наші країни.

 

Їх розуміння дозволить уникнути помилок минулого та знайти спільну платформу для розбудови добросусідських стосунків між нашими державами нині, - переконаний Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

"Цьогоріч Україна і Польща відзначають століття відновлення незалежних держав. Наші народи пройшли схожий історичний шлях і це має сприяти порозумінню між нами сьогодні. Минуле українців та поляків здатне запропонувати нинішньому дню всю палітру відносин – від завзятого протистояння то плідної співпраці.

Саме про це різне минуле і розповідає наша виставка. Що саме з цього плекати як елемент спільної пам’яті для майбутнього вирішуємо ми. І саме ми, а не діячі минулого, відповідальні за цей вибір", - зазначає В’ятрович.

На відкриття виставки запрошені Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко, представники Кабінету Міністрів, народні депутати, польські офіційні особи, журналісти, які висвітлюють тему українсько-польських стосунків.

Автори виставки: Володимир В'ятрович, Ярослав Файзулін, Вікторія Яременко, Сергій Рябенко, Максим Майоров, Любов Крупник, Віталій Бака.

Інформаційні партнери: УНІА УКРІНФОРМ, Громадське радіо, Український тиждень, Главком, Україна молода, Новинарня.

Час: 1 листопада, четвер, 12:00

Місце: вул. Хрещатик, 22, (біля будівлі Головпоштамту)

Контакт: 044-290-80-17

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.