Україна здобула першість у міжнародному рейтингу доступу до архівів КГБ

За оцінками Інституту розвитку свободи інформації (IDFI) Україна посіла перше місце з показником 70.11% в загальному підсумку оцінювання доступу до архівів КГБ серед пострадянських країн.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

"Лідерство — не привід зупинятися. На цьому етапі реформи для нас найважливіше  забезпечити сталість доступу. Наразі ми працюємо над створенням архіву Інституту до якого буде передано документи КГБ із архівів силовиків. Це необхідний етап реформи, який унеможливить політичний вплив на доступ до архівної інформації і позбавить силовиків не властивої роботи",  коментує Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.   

Детальний рейтинг розміщено на онлайн платформі Open-Archives.org 

 Тисніть тут для збільшення
  Тисніть тут для збільшення

"Першочергове моє завдання — показати що закон працює на практиці, і досвід архіву СБУ яскраве свідчення цього. Наша місія зберігати і надавати доступ. Ми раді, що користувачі задоволені, а експерти надають високі оцінки", — зазначив директор Архіву СБУ Андрій Когут. 

Окрім України у трійку лідерів також потрапили Грузія (68.37%) та Казахстан (68.36%). 

Спеціалісти IDFI, в рейтингу відкритості державних архівів пострадянських країн, оцінювали однорідність законодавчої бази щодо державних архівів, загальне архівне законодавство, інші закони, що стосуються архівів, архівні послуги, веб-сайти (архівні, віддалені, онлайн-сервіси) та читальний зал (послуги та процедури для дослідників). 

  Тисніть тут для збільшення

Прикметно, що під час створення методології використовувалися напрацювання української громадської організації Центр досліджень визвольного руху, зокрема програми "Відкриті архіви" та рекомендації Міжнародної архівної організації (ICA). 

Найвищі показники в рейтингу з українських архівів отримали Галузевий державний архів Служби безпеки України (ГДА СБУ)  75.11% та Центральний державний історичний архів України (ЦДІАК України)   65.1%. 

ДОВІДКА:

Open-Archives.org  це онлайн-платформа, яка пропонує інтерактивний рейтинг архівної відкритості з пострадянських країн. Платформа також включає блоги з питань, пов'язаних з архівами, методологію, за якою проводиться оцінка, а також результати досліджень існуючих архівних законодавства і практики в цільових країнах.

Дослідження проводилося Інститутом розвитку свободи інформації (IDFI) у співпраці зі своїми партнерами з країн-учасниць: Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, України та Узбекистану.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.