На стіні станції київського метро "Почайна" замінили напис "Петрівка". ФОТО

Напис нової назви "Почайна" змонтували на колійній стіні станції Київського метрополітену.

Про це повідомило Комунальне підприємство "Київський метрополітен" у "Фейсбуці".

Повністю роботи з встановлення літер, а відповідно завершення процесу перейменування, обіцяють найближчими днями. 

Колишню станцію метро "Петрівка", названу на честь голови уряду УСРР Григорія Петровського, перейменували  на честь річки Почайни в лютому 2018 року.

Тим же рішенням Київська міська рада перейменувала Куренівсько-Червоноармійську лінію метро на Оболонсько-Теремківську.

Загалом за майже 58 років роботи у столичній підземці міняли назви 14 станцій, зокрема, нинішній "Майдан Незалежності", змінював назву двічі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.