У центрі Дніпра пам’ятник комсомольцям залили фарбою. ФОТО

У Дніпрі, на Соборній площі, невідомі залили фарбою пам’ятник комсомольцям. Постраждали фігури комсомольців і підніжжя монумента.

На стіні поряд із пам’ятником невідомі написали "Ні червоному терору", повідомляє Радіо Свобода

Соборний райвідділ поліції вже відкрив кримінальне провадження за частиною 1 статті 296 (хуліганство). 

Пам'ятник поки не демонутвали, незаважаючи на вимоги чинного закону про засудження нацистського і комунстичного тоталітарних режимів.

 

2016 року мерія Дніпра обіцяла, що пам’ятник комсомольцям демонтують. Планувалося, що монумент перенесуть до майбутнього Музею тоталітарної доби.

Проте, як стверджують у комісії з питань декомунізації при міській раді, цей та ще кілька пам’ятників не потрапили під дію закону через бюрократичні перепони.

 

За даними громадських активістів ініціативи "Стоп совок", недекомунізованими у Дніпрі залишилися кілька об’єктів, зокрема і пам’ятник комсомольцям на Соборній площі та пам’ятник комісарам на лівому березі.

Пам'ятний знак комсомольцям у тоді ще Дніпропетровську відкрили 2010 року біля музею історії комсомолу.

Об’єкт установили на честь 90-річчя створення комсомольських організацій Дніпропетровщини. У бронзі відлили двох молодих людей, котрі саджають дерево. Автор скульптури – Юрій Павлов. Пам’ятник, як стверджували ініціатори його встановлення – комсомольські функціонери радянських часів, виготовили за рахунок добровільних внесків. На скульптуру зібрали 600 тисяч гривень.

Як повідомлялося, проросійський провокатор і пропагандист Грем Філіпс вчинив наругу над могилою лідера ОУН Степана Бандери.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.