Вийшла книга інтелектуалів із групи “Першого грудня”

У Києві презентували “Слово про свободу та відповідальність”. У збірці — тексти групи “Першого грудня”. Звернення та міркування впливових інтелектуалів впродовж останніх 7 років, під час яких відбулися ключові зміни в новітній історії країни.

Про це "Історичній правді" повідомили в секретаріаті Ініціативної групи.

Гузар міркує, що таке бути українцем, Брюховецький називає покоління, яке змінить країну, Захаров пояснює співвідношення між правом і справедливістю, Маринович осмислює спадщину минулого, Зісельс пише про шлях до свободи, а Панченко про роздержавлення людини, Сверстюк дає напрямні громадянському суспільству, а Горбулін прогнозує розвиток України, Гаврилишин пропонує декларацію обов’язків людини. 

"Наша праця і ця книга — про те, як ми бачимо життєві орієнтири для нашого суспільства. Водночас ми прагнемо дати поштовх до об’єднання всіх людей, які хочуть доброго і гідного життя в Україні і навколо неї", — ці слова Хартії вільної людини, програмного документу Групи "Першого грудня" характеризують і 7 років роботи групи, і представлену нині книгу і життєве кредо авторів.

 

Авторами книги є 17 осіб, що належать чи належали до групи: В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Семен Глузман, Володимир Горбулін, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Мирослав Попович, Всеволод Речицький, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків.

Збірку, що вийшла у видавництві "Дух і літера" презентували 25 жовтня у Києві в Інформаційній агенції "УКРІНФОРМ".

У презентації взяли участь автори: Мирослав Маринович, Йосип Зісельс, Євген Захаров і Володимир Панченко, а також керівник проекту Іван Васюник, видавець головний редактор видавництва "Дух і літера" Леонід Фінберг, упорядники книги Олена Шарговська та Ярина Ясиневич. представлять книгу "Слово про свободу і відповідальність".

"Це книга, до якої можна і треба повертатися. Для натхнення, для пошуку відповідей, для мотивації і розради. Що потрібно Україні та українцям на шляху до свободи? Які виклики громадянської відповідальності? Тексти групи "Першого грудня" не претендують на всеохопні відповіді, але дають поштовх для власного осмислення країни, суспільства, себе як громадянина і людини", — пояснюють упорядники книги.

До книги "Слово про свободу та відповідальність. Ініціативна група "Першого грудня" у документах і текстах" увійшли програмні документи та ключові тексти учасників. Протягом понад семи років роботи Група видала низку звернень та заяв, які охоплюють широке коло тем духовного поступу держави, її морального й політичного розвитку. Звернення спрямовані переважно до народу України, а також до керівництва держави та європейських лідерів і громадськості. Другу частину збірки складають тексти — статті та інтерв’ю — учасників Ініціативної групи.

З нагоди презентації книги учасники групи "Першого грудня" Володимир Панченко, Євген Захаров, Йосип Зісельс та Мирослав Маринович прочитали серію лекцій "Про свободу і відповідальність" для студентів столичних вишів: Київського національного університету будівництва і архітектури, Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова та Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Нагадаємо, що створена у двадцяту річницю референдуму ініціативна група "Першого грудня", до якої входять чільні представники національної інтелігенції: В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Євген Захаров, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Всеволод Речицький, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків, має на меті домогтися встановлення в країні нових правил.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.