На дні Чорного моря виявили найстаріші у світі уламки корабля. ВІДЕО

Археологи твердять, що 23-метрове судно пролежало на дні непорушеним понад 2400 років.

На глибині понад 2 км від поверхні археологи знайшли, на їхню думку, найстарші з відомих на сьогодні уламки корабля. В імовірно, давньогрецького судна збереглися щогла, стерна та лавки для гребців. За словами дослідників, це стало можливим завдяки браку кисню на глибині, повідомляє The Guardian.

 Підводний знімок давньогрецького корабля. Фото: BLACK SEA MAP/EEF EXPEDITIONS

Учені припускають, що корабель був торговим судном такого типу, який раніше був відомий тільки за зображеннями "на давньогрецьких гончарних виробах, як от на "Вазі сирен" у Британському Музеї".

 Затонуле судно схоже на те, що зображене на вазі. Фото: PHOTO12/UIG VIA GETTY IMAGES

"Затонулий корабель класичної доби, який зберігся неушкодженим на глибині понад 2 км, – це щось поза межами можлвого сказав головний дослідник Чорноморського підводного археологічного проекту професор Йон Адамс (Jon Adams), чия команда виявила знахідку.

Місцезнаходження знахідки. Фото: The Guardian

"Це змінить наше розуміння кораблебудування та мореплавання в античному світі", – додав науковець.

Команда археологів заявила про намір залишити судно на місці знахідки, але забрала маленький уламок, який в Університеті Саутгемптона датували по радіовуглецю.

Результати підтвердили, "що це найстаріші неушкоджені уламки, відомі людству". Дослідники запевнили, що дані опублікують в кінці тижня на конференції Чорноморського підводного археологічного проекту в музеї Wellcome Collection в Лондоні.

Також знахідки міжнародної команди археологів, учених і гідрографів за останні три роки включають як козацькі човни, римські торговельні судна, повні амфор, так і цілий корабель класичної доби.

Як повідомлялося, Рятівна археологічна служба побила власний рекорд сукупної площі досліджень.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.