На Запоріжжі знайшли могилу скіфської "амазонки"

Жіноче скіфське поховання знайшли археологи під час дослідження некрополя на Мамай-горі біля села Велика Знам'янка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області.

Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.19:30.

Поховання виявилося непограбованим, що зустрічається дуже рідко. Біля лівої руки лежали вістря стріл, а в голові - бронзове люстерко. Наявність такого жіночого аксесуара свідчить про те, що ця пані була не простолюдинкою. А найцікавіше - у ногах скіф'янки стояла мініатюрна посудина для парфумів.

 

У тогочасному суспільстві скіфів, а це 2400 років тому, щодесята жінка мала зброю, вправно їздила на коні й володіла мечем.

Розкопки могили амазонки стали завершальними в цьогорічній археологічній експедиції Запорізького державного університету на скіфському некрополі Мамай-гора.

"Досліджено 372 поховання. Це найбільш великий могильник в євразійському степовому поясі, починаючи від Казахстану і до Дунаю. Цей могильник представлений переважно рядовим населенням. Як і в кожному суспільстві можлива градація і на цьому могильнику є захоронення заможних скіфів", - розповіла археолог Запорізького державного університету Світлана Андрух.

Як повідомлялося, у Швеції 8-річна дівчинка виявила в озері стародавній меч, вік якого становить близько 1,5 тисячі років.

Читайте також:

Експедиція Хортиця-Скуба 2018. Нові відкриття підводних археологів

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.