Освітній семінар "Як домовитися з минулим?" запрошує учасників

Як працювати зі складними питаннями минулого? Хто має впливати на формування політики національної пам’яті? Яке порозуміння можливе на кордонах? Як поєднати розмаїття пам’яті у рамках держави? Навіщо молоді домовлятися із минулим своєї країни? Відповіді на ці запитання можна дізнатися під час 4-денного семінару "RE:member. Як домовитись з минулим?"

Центр досліджень визвольного руху спільно з Фондом Конрада Аденауера організовує 4-денний воркшоп для молоді. Учасники розглянуть різні моделі роботи з колективною пам’яттю в країнах, які мають досвід тоталітаризму, поміркують, чому інститути національної пам’яті виникають лише в посттоталітарних державах та спробують віднайти нові формати роботи з минулим.

Програма воркшопу включатиме навчальні візити до різних установ та місць пам’яті у Києві.

 

Назва RE:member покликана зауважити, що кожен із нас включений до процесу формування національної пам’яті та впливає на те, які повідомлення будуть транслюватись у публічному просторі. Мета проекту — показати, що порозуміння можливе, а попит на нього формується знизу.

Подавати заявки можуть студенти старших курсів, аспіранти, молоді випускники, громадські активісти віком 19-35 років.

Спеціальності: історики, політологи, соціологи, культурологи, філософи, релігієзнавці, філологи, журналісти, міжнародники, юристи, економісти, а також усі ті, хто працює з ініціативами у гуманітарній сфері, реалізовує проекти пов’язані з політикою та культурою національної пам’яті в Україні.

Дата воркшопу: 15-18 листопада 2018 року. Воркшоп завершиться відкритою міжнародною конференцією 19-20 листопада в Києві.

Для участі потрібно заповнити анкетуКінцевий строк: 3 листопада 2018 року.

Організатори покривають транспортні витрати та забезпечують проживанням на час проведення заходів.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.