Спецпроект

Меморіал жертвам Голодомору відкрили в найбільшому місті Канади. ФОТО

21 жовтня в канадському місті Торонто офіційно відкрили меморіал жертвам Голодомору.

До офіційної церемонії відкриття меморіалу долучилося кілька сотень осіб, серед яких був мер Торонто Джон Торі, міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд та перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів, повідомляє Укрінформ.
 Фото: Укрінформ

"Українська громада Канади протягом багатьох років, коли пам’ять про Голодомор приховувалася, берегла її і змогла повернути до України. Це дуже важливий внесок і я особливо вдячна старшим членам нашої громади, які підтримували цю пам’ять", - сказала Фріланд.

Вона також згадала незаконно ув’язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова. "Варто згадати про Олега Сенцова і подумати про кримських татар. Вічна пам’ять усім жертвам, будемо далі боротися за тих, хто страждає", — наголосила міністра.

На церемонії виступив також Микола Латишко, який пережив Голодомор та згодом емігрував до Канади. "Як християни мимаємо пробачати, але ніколи не забувати", — сказав він у своїй промові.

Скульптурна композиція меморіалу розмістилася на території Виставкової площі, неподалік від аеропорту Торонто та набережної озера Онтаріо. Центрове місце меморіалу зайняла скульптура українського митця Петра Дроздовського "Гірка пам’ять дитинства".

Ця скульптура пов’язує меморіал у Торонто із іншими подібними пам’ятниками в Україні та інших країнах.

Згідно з попереднім кошторисом, на спорудження меморіалу було витрачено близько 1,2 млн дол. Більшість цієї суми зібрали зусиллями української діаспори за допомогою індивідуальних пожертв.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.