Свірзький замок вперше за 50 років відкриють для відвідувачів

20 жовтня у замку відкриють мистецьку виставку.

Про це повідомляє ZAXID.NET.

 Фото: Photographers.com.ua

У суботу, 20 жовтня, всередині Свірзького замку, що в Перемишлянському районі на Львівщині, вперше за близько 50 років відбудеться виставка. Вона проходитиме до кінця листопада і стосуватиметься історії замку. Досі замок був закритий для відвідувачів через непристосованість приміщень під мистецькі проекти.

Як повідомила програмна директорка культурного центру "Замок Свірж" Анастасія Камалдінова, на виставці представлять картини, фотографії та інсталяції, що стосуються історії замку.

Над цією виставкою працювали музикант та дизайнер Павло Гудімов, художник Володимир Костирко, зберігачка фондів Львівського музею історії релігії Світлана Тимків та Анастасія Камалдінова.

"Ми показуємо замок таким, яким він є сьогодні, лише вибудовуючи експозицію в старих стінах. Замок привідкриває свої двері та ділиться потаємним. Це дійство — прогулянка замком у невеликих групах з дослідниками, які знають замок і всі його таємниці", — зазначила кураторка проекту, історикиня Наталія Матлашенко.

Виставку відкриють 20 жовтня об 11:00. Після цього експозиція працюватиме з 11:00 до 17:00 протягом четверга-неділі до кінця листопада. Відвідати виставку можна буде лише за попереднього запису у екскурсійну групу за телефоном 096-721-88-68. Вхід на виставку у день відкриття буде безкоштовним, пізніше організатори встановлять вартість екскурсії.

Подію організовує Спілка архітекторів України за грантові кошти Українського культурного фонду. У рамках цього гранту вкінці листопада також відбудеться презентація проекту ревіталізації Свірзького замку.

Довідково. Свірзький замок розташований у Перемишлянському районі Львівської області. Точно невідомо, коли він був збудований, але перша згадка про нього датується 1484 роком. У першій половині XVII століття замок був суттєво перебудований польським шляхтичем Олександром Цетнером і належав його нащадкам до XIX століття.

Найбільших ушкоджень замок зазнав під час Першої світової війни, коли його спалили російські війська. У 1917 році його відбудував граф Роберт Ламезан-Салінс. У 1939 році замок був націоналізований радянською владою, після чого тут облаштували школу трактористів. Нині замком опікується Спілка архітекторів України ,яка планувала облаштувати тут будинок відпочинку для архітекторів.

Востаннє реставраційні роботи у Свірзькому замку проводились у 1970-1980 рр.

Читайте також:

На Львівщині руйнується Поморянський замок. ФОТО

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.