Одеських реконструкторів середньовічного фехтування намагаютсья виселити з приміщення

Одеську асоціацію історичної реконструкції і фехтування "Тангар" міська влада Одеси намагається виселити з приміщення. Крім того, з реконструкторів хочуть стягнути 200 тисяч гривень орендної плати.

Члени клубу вважають, що на підвал, де розташовується їхній клуб, претендує орендатор приміщення на першому поверсі, пише "Думская".

Підвальне приміщення площею 150 квадратних метрів у будинку в центрі Одеси асоціація "Тангар" орендувала на пільгових умовах у 2010 році – за символічну одну гривню на рік. До того підвал упродовж багатьох років стояв закинутий і завалений сміттям.

 

У клубі "Тангар" тренуються 50 аматорів історичного фехтування у віці 15—60 років. Вони беруть участь в організації фестивалю "Порохова вежа", відкритого чемпіонату з історичного фехтування в Білгород-Дністровській фортеці, а також турніри серії "Сталева ліга". Найкращі члени клубу виступають за національну збірну України з фехтування.

В  Одеській асоціації історичної реконструкції і фехтування навчаються середньовічним бойовим мистецствам та історичному танцю на підставі історичних джерел і музейних зразків.

 

На базі клубу "Тангра" працюють грутки й майстерні, де вивчають побут і ремесла середньовіччя — працююь з металом, виготовляють обладунки, шиють одяг і взуття  з натуральних матеріалів, використовуючи технології того часу.

Щороку реконструктори ретельно продовжували договір оренди з міськрадою. Проблеми почалися восени 2017 року, коли приміщення над "Тангаром" викупила фірма, яка належала бізнесменові Ігорю Боделану — племіннику екс-мера Одеси Руслана Боделана.

"Він заходив до нас у гості, оглянув підвал, оскільки вони під час ремонту свого приміщення міняли труби. Доступ ми, природно, обмеженити не могли. Він сказав, що все про нас знає і, якщо ми захочемо звідси з’їхати, він перший на чергі. Ми запевнили його, що нікуди з’їзджати не збираємося, на чому й розійшлися", — розповідає Магденко.

 

Але вже в кінці листопада 2017 року "тангарівці" отримали листа з департаменту комунально власності, в якому їх поінформували, що місто договір оренди з ними продовжувати не буде. Проте реконструктори все одно подали весь пакет документів на продовження договору, в тому числі страховку на наступний рік, експертну оцінку приміщення, угоди з ЖЕКом і мініципальним управлінням охорони пам’ятників.

"Упродовж січня 2018 року я неодноращово звертався в комунальну власність із запитами про долю нашого договору, але мене постійно годували "завтраками". Ротім у кінці місяця прийшов лист про те, що угоду все одно не продовжуватимуть і нам варто вимітатися без усяких причин. У неофіційній розмові з інспектором мені сказали, що за приміщення "занесли грошей" і шансів у нас жодних", — говорить Магденко.

 

Віце-президент асоціації протягом півроку намагався потрапити на прийом до мера, писав звернення в міськраду, спілкувався з головою комісії з питань освіти, спорту, культури й туризму, але все дарма.

Муніципалітет подав до суду на "Тангар" з вимогою залишити приміщення й заплатити 200 тисяч гривень орендної плати, яку нараховували без пільг із листопада 2017-го. Перше засідання суду у справі позову було 9 жовтня.

Реконструктори мають намір відстоювати своє право на приміщення до останнього. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.