Інститут історії НАНУ переобрав директора

11 жовтня наукові співробітники Інституту історії України Національної академії наук України обрали директором Валерія Смолія.

Про це повідомляє офіційний сайт Інституту історії.

У голосуванні взяло участь 127 наукових працівників зі 142. За чинного директора Валерія Смолія проголосувало 116 осіб (91,3%), 9 віддали голоси проти нього, а недійсними виявилося 2 бюлетені.

 Валерій Смолій. Фото: logos-ukraine.com.ua

ДОВІДКА:

Валерій Смолій (1950 р.н.) — директор Інституту історії України від 1993 року. Доктор історичних наук, професор, член-кореспондент (з 1992), академік (з 1995) НАН України. Заслужений діяч науки і техніки України (1998).

1970 року закінчив історичний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту. В Інституті історії АН УРСР (нині Інститут історії України НАН України) — з 1972 року. У 1997—1999 роках — Віце-прем'єр-міністр України.

Кавалер ордену князя Ярослава Мудрого ІІ, ІІІ, IV, V ступенів, ордену "За заслуги" І і ІІ ступенів, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки 2001 року (за цикл праць "Україна крізь віки" у складі колективу авторів).

Автор книг: "Як і коли почала формуватися українська нація" (1991); "Богдан Хмельницький: соціально-політичний портрет" (1993, 1995); "Українська національна революція середини XVII століття: проблеми, пошуки, рішення" (1999); "Богдан Хмельницький: Біографічний нарис" (2002); "Петро Дорошенко. Політичній портрет" (2011) та ін. 

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.