Тендер на проектування та будівництво Музею Майдану розпочався

8 жовтня на сайті публічних закупівель "Prozorro" оголошено відкриті торги на виконання робіт із проектування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

Роботи передбачають реконструкцію алеї Героїв Небесної Сотні від Майдану Незалежності до алеї Героїв Небесної Сотні, 3-5 з облаштуванням пішохідної зони, благоустрій та озеленення території в складі Меморіального комплексу.

Очікувана вартість робіт становить 154 187 376 грн. Замовником виступає Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності.

Докладніше про процедуру, умови та супровідні документи – на сайті Prozorro.Кінцевий строк подання тендерних пропозицій – 23 жовтня. Початок аукціону – 24 жовтня.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.