АНОНС: Міністр культури відкриє Школу музейних лідерів у НІМУ

11 жовтня Національний музей історії України запрошує на урочисте відкриття Школи музейних лідерів – освітньо-студійного проекту, створеного за підтримки Українського культурного фонду.

У Національному музеї історії України на першу навчальну сесію зберуться 50 учасників із різних регіонів України, які пройшли конкурсний відбір. Це і працівники музеїв, і студенти профільних вишів, і журналісти, повідомили "Історичній правді" в Музеї.

Школу музейних лідерів урочисто відкриють Міністр культури України Євген Нищук,заступник директора Українського культурного фонду Ірина Жаркова,генеральний директор Національного музею України Тетяна Сосновська, директор Польського Інституту в Києві Бартош Мусялович, координатор із публікацій Програми імені Фулбрайта в Україні Мар'ян Лунів.

Програма Школи музейних лідерів передбачає три панельні сесії, що пройдуть у жовтні та листопаді 2018 року: І-ша сесія – 11–15 жовтня; ІІ-га сесія – 1–5 листопада; ІІІ-тя сесія – 17–21 листопада. На першій панелі студенти школи познайомляться із сучасним українським досвідом, який супроводжує музейну діяльність. Також слухачі виконають низку практичних задач та отримають завдання, які повинні будуть виконати в міжсесійний період.

Серед лекторів цієї панелі – культурний менеджер, галерист Павло Гудімов, директор з маркетингу телеканалу "Еспресо" Микола Типусяк, дизайнер Сергій Бобак, мотиваційний психолог Анна Вощинкіна, менеджер проекту "Школа музейних лідерів" Олексій Кислухін.

По завершенню навчання троє лідерів школи отримають можливість пройти коротке стажування в музеях Кракова (на власний вибір).

11 жовтня, четвер, 11.00

Місце: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2).

Контакт: 096 281 82 85 (Валентина Янчук, сектор промоції НМІУ).

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.