Спецпроект

У Сеймі Польщі закликали звільнити Люблінського воєводу за тиск на Купріяновича

У Сеймі Польщі закликали главу уряду Матеуша Моравецького звільнити воєводу Люблінського воєводства Пшемислава Чарнека з посади за безпідставне переслідування голови Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича.

Про це йдеться в листі депутатів польської опозиційної партії "Сучасна" (Nowoczesna) Адама Шлапка і Моніки Роса на адресу прем'єра, яке є в розпорядженні Укрінформу.

"У зв'язку з останніми виступами і діями люблінського воєводи Пшемислава Чарнека, звертаємося до вас про втручання і звільнення воєводи із займаної ним посади",- йдеться в листі депутатів.

Вони нагадують, що Чарнек подав на Купріяновича до прокуратури про можливість скоєння злочину у зв'язку з виступом голови Українського товариства під час урочистостей в Сагрині 8 липня.

Слова Купріяновича про те, що польське підпілля вбило жителів села лише за те, що вони говорили українською мовою і були православного віросповідання, Чарнек вважає провокативними й антипольськими, а українців, які приїхали вшанувати жертви сагринської трагедії, - націоналістами.

Депутати зазначають у листі, що за свідченнями істориків Інституту національної пам’яті Республіки Польща, в результаті дій польського підпілля у Сагрині і поблизу села загинуло 606 осіб, чиї імена й прізвища добре відомі. Серед них жертвами стали 227 жінок та 151 дитина.

Загалом, у ці кілька днів, з 9 по 11 березня 1944 року, польським підпілля було знищено 11 українських поселень, де загинуло не менше 1228 українців. Згодом, з 19 по 22 березня було знищено ще 21 поселення, де проживали українці.

Польські законодавці назвали неприпустимим те, що представник глави уряду в регіоні висловлювався щодо жалобних урочистостей за участю президента іншої країни "агресивно і без поваги". Вони також висловили обурення з приводу того, що представник центральної влади на місці намагається позбавити національну меншину права зберігати національну пам’ять.

У листі вони запитують, чи це є офіційною позицією уряду й офіційною лінією закордонної політики Польщі.

Депутати наголошують, що виклик Купріяновича на допит до прокуратури викликає антиукраїнські емоції серед поляків і є елементом залякування української меншини.

Вони зазначають, що Купріянович під час свого виступу спирався на історичні факти, а те, що окремі фрагменти його промови не сподобалися Чарнеку, жодним чином не виправдовує дій воєводи.

Вони також звернули увагу, що наслідком виступу Купріяновича у Сагрині стало його відкликання з Комітету охорони пам'яті боротьби і мучеництва при люблінському відділенні Інституту нацоінальної пам'яті.

"Звертаємося з проханням про втручання і початок діалогу з представниками української меншини, метою якого є відновлення хороших відносин і довіри між польською державою і українською меншиною",- йдеться в листі депутатів на адресу польського прем’єра.

Нагадаємо, голову Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича наприкінці вересня допитали в прокуратурі міста Замостя у слідстві щодо його висловлювань у Сагрині під час урочистостей з вшанування убитих польським підпіллям українців - жителів цього села в березні 1944 року.

У прокуратурі повідомили агентству Укрінформ, що  чергових допитів Купріяновича поки що не планується.

14 серпня 2018 року Окружна прокуратура у місті Замостя Люблінського воєводства розпочала розслідування щодо висловлювань голови Українського товариства Григорія Купріяновича під час пам'ятних заходів 8 липня у Сагрині на вшанування українців, убитих польським збройним підпіллям у 1944 році.

9 липня Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек подав заяву у прокуратуру на доктора Григорія Купріяновича у справі слів, які той сказав під час пам’ятних заходів 8 липня. У цей день на цвинтарі у Сагрині вшанували пам’ять українців, які загинули від рук польських "селянських батальйонів" та підрозділів Армії Крайової у 1944 році.

Під час урочистостей українець сказав зокрема: "Вони (українці – І.П.) померли від рук інших громадян Річ Посполитої, оскільки говорили іншою, ніж більшість, мовою та були іншого віросповідання. Цей злочин проти людства вчинили члени польського народу, партизани АК − солдати польського підпілля".

За словами Люблінського воєводи, думки, які Г. Купріянович висловлював протягом останніх років, та його доповідь від 8 липня, однозначно є порушенням закону. Воєвода впевнений, що українець не лише "зневажив польський народ", а й порушив закон про Інститут національної пам’яті Польщі, що вводить штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном до трьох років за "заперечення злочинів українських націоналістів".

На захист українського діяча став зокрема депутат Сейму РП Міхал Камінський, який надіслав інтерпеляцію (звернення) до прем’єр-міністра Польщі.

Читайте також:

Порошенка викликатимуть на допит у польську прокуратуру?

Люблінський воєвода хоче заявити в прокуратуру на організатора вшанувань у Сагрині. ФОТО, ВІДЕО

Українське посольство у Варшаві: Вшанування у Сагрині під українськими прапорами не є провокацією

Люблінського воєводу звинуватили в шовінізмі за антиукраїнські вислови

Клімкін жорстко відреагував на інсинуації люблінського воєводи

IPN Польщі розслідуватиме слова Купріяновича у Сагрині

Інститут українознавства став на захист Григорія Купріяновича. ЗАЯВА

Будівлю ІПН Польщі обмалювали гаслами на підтримку Купріяновича. ФОТО

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.