Кабмін надав УІНП можливіcть створювати регіональні філії

Кабінет Міністрів України прийняв Постанову, яка надає Українському інституту національної пам’яті можливість створити свої регіональні представництва.

Уже в наступному році буде створено 5 міжрегіональних відділів Інституту, діяльність яких охопить усі області України. Місцями розташування таких підрозділів стануть міста Харків, Дніпро, Вінниця, Одеса та Львів, повідомили "Історичній правді" в УІНП.

"Це рішення важливе як для того, щоб реалізувати загальноукраїнську політику національної пам‘яті на місцевому рівні, так і для того, аби в цю політику імплементувати особливості нашої локальної історії", - говорить Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

"На сьогодні Інститут позбавлений реальної можливості достатньою мірою враховувати регіональні особливості. Створення структурних підрозділів у регіонах дасть можливість більш ефективно здійснювати свою роботу - ми зможемо дійти до кожної конкретної школи, музею, міської ради, сільської ради. Це допоможе втягнути локальні історії в загальнодержавний дискурс", - пояснює Перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

Нагадаємо, Український інститут національної пам’яті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури і який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті українського народу. 

Основними завданнями Інституту є, зокрема, організація всебічного вивчення історії українського державотворення, етапів боротьби за відновлення державності та поширення відповідної інформації в Україні та світі; здійснення комплексу заходів з увічнення пам’яті учасників українського визвольного руху, Української революції 1917-1921 років, воєн, жертв Голодомору 1932-1933 років, масового голоду 1921-1923, 1946-1947 років та політичних репресій, осіб, які брали участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також в антитерористичних операціях; організація дослідження історичної спадщини та сприяння інтеграції в українське суспільство національних меншин і корінних народів; популяризація історії України, її видатних особистостей; подолання історичних міфів. 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.