Кабмін надав УІНП можливіcть створювати регіональні філії

Кабінет Міністрів України прийняв Постанову, яка надає Українському інституту національної пам’яті можливість створити свої регіональні представництва.

Уже в наступному році буде створено 5 міжрегіональних відділів Інституту, діяльність яких охопить усі області України. Місцями розташування таких підрозділів стануть міста Харків, Дніпро, Вінниця, Одеса та Львів, повідомили "Історичній правді" в УІНП.

"Це рішення важливе як для того, щоб реалізувати загальноукраїнську політику національної пам‘яті на місцевому рівні, так і для того, аби в цю політику імплементувати особливості нашої локальної історії", - говорить Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

"На сьогодні Інститут позбавлений реальної можливості достатньою мірою враховувати регіональні особливості. Створення структурних підрозділів у регіонах дасть можливість більш ефективно здійснювати свою роботу - ми зможемо дійти до кожної конкретної школи, музею, міської ради, сільської ради. Це допоможе втягнути локальні історії в загальнодержавний дискурс", - пояснює Перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

Нагадаємо, Український інститут національної пам’яті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра культури і який реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті українського народу. 

Основними завданнями Інституту є, зокрема, організація всебічного вивчення історії українського державотворення, етапів боротьби за відновлення державності та поширення відповідної інформації в Україні та світі; здійснення комплексу заходів з увічнення пам’яті учасників українського визвольного руху, Української революції 1917-1921 років, воєн, жертв Голодомору 1932-1933 років, масового голоду 1921-1923, 1946-1947 років та політичних репресій, осіб, які брали участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також в антитерористичних операціях; організація дослідження історичної спадщини та сприяння інтеграції в українське суспільство національних меншин і корінних народів; популяризація історії України, її видатних особистостей; подолання історичних міфів. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.