Спецпроект

Порошенко знову закликав Генасамблею ООН визнати Голодомор геноцидом

Президент України Петро Порошенко знову закликав Генеральну асамблею Організації Об’єднаних Націй визнати Голодомор геноцидом українського народу.

Про це він сказав, виступаючи під час загальних дебатів 73-ї сесії Генеральної асамблеї 27 вересня в Нью-Йорку, США, передає "Левый берег".

Порошенко повідомив, що в 2019—2021 роках у зв’язку з членством в Економічній і соціальній раді ООН Україна прикладатиме зусилля для виконання порядку денного стійкого розвитку на період до 2030 року. А серед 17 цілей найбільше вітає ініціативи ООН, спярмовані на подолання голоду у світі.

"Сьогодні, в умовах, коли майже 850 млн чоловік у світі недоїдають, моя держава не може стояти осторонь і готова запропонувати допомогу для вирішення питань продовольчої безпеки. Україна, як ніхто інший, щнає ціну цієї трагедії", — сказав Порошенко.

Зокрема, Президент нагадав, що в листопаді відзначатимуться 85-ті роковини Голодомору 1932—1933 років.

"Цей страшний злочин, масова смерть від голоду, був штучно організований сталінським режимом. Голодомор забрав життя 7 мільйонів українців. У зв’язку з цим хотів би відновити свій заклик до Асамблеї вшанувати одну з найбільших трагедій в історії людства шляхом прийняття відповідної декларації",

"У листопаді цього року ми вшановуватимемо 85-ті роковини одного з найбільш страшних злочинів 20-го століття – Голодомору або масової смерті від голоду, штучно організованого в Україні сталінським режимом. Він забрав життя багатьох мільйонів українців. У цьому зв’язку хотів би поновити свій заклик до Асамблеї вшанувати одну з найбільших трагедій в історії людства шляхом прийняття відповідної декларації", — відзначив він.

"Левый берег", наводить слова Президента, в яких він стверджував про 7 млн українців, які померли від Голодомору. На сайті ж Адміністрації Президента в цитаті Порошенка йдеться лише про "багато українців".

У 2016 році Порошенко доручив Міністерству закордонних справ активізувати роботу з міжнародного визнання Голодомору геноцидом. Після того Верховна Рада України звернулася до демократичних держав з аналогічним проханням.

Нагадаємо, на сьогодні Голодомор визнали геноцидом уже 12 штатів Сполучених Штатів Америки: Огайо, Міссурі, Вашингтон, Вісконсин, Іллінойс, Массачусетс, Мічиган, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Орегон, Пенсильванія і Канзас.

Відповідне рішення ухвалили парламенти низки країн, зокрема: Канади, Австралії, Грузії, Польщі, Португалії, Угорщини, Латвії, Литви, Естонії, Еквадору, Колумбії, Мексики, Парагваю, Перу і Чилі.

Читайте також:

Комітет Сенату США затвердив резолюцію, в якій Голодомор 1932-1933 років визнається геноцидом 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.