На Волині вшанували пам’ять польських солдат, загиблих 1939 року

У селі Мельники Шацького району на Волині вшанували пам’ять польських солдат, які загинули у вересні 1939 року від рук Червоної армії.

На честь полеглих офіцерів і підофіцерів Війська Польського та Корпусу охорони (КОП – ІП) пограниччя 22 вересня тут відбулися урочистості, які вже вдруге проводять у Мельниках, – повідомляє PolUkr.net із посиланням на "Волинську газету".

 Фото: shatsk.rayon.in.ua

На кладовищі в Мельниках зібралися представники Надбужанського відділу прикордонної служби Республіки Польща, Рівненської застави Луцького прикордонного загону, Генерального консульства РП у Луцьку, Добровільних загонів праці з Любліна, органів влади Шацького району, місцеві мешканці та студенти-полоністи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Ще 2002 року на місцевому кладовищі відбулася ексгумація та перепоховання тіл 18 офіцерів КОП. Спершу тут встановили тимчасовий хрест, а згодом – памʼятник. Пізніше перепоховали біля нього останки ще восьми солдатів КОП.

Генеральний вікарій Луцької дієцезії Римсько-Католицької церкви Ян Бурас та отець Василь із храму УПЦ Святої Анни села Мельники провели чин Богослужіння біля пам’ятника на честь загиблих 28 вересня 1939 року військовополонених з угруповання польського генерала Францішека Клеберга, яке вступило в нерівний бій із 52-ю стрілецькою дивізією РСЧА під командуванням генерала Івана Руссіянова.

Після богослужіння присутні поклали квіти й вінки біля памʼятника й запалили лампадки на кожній могилі. Опісля молодь узяла участь у пробігу пам’яті "Дорога до миру": українці й поляки спільно пробігли дистанцію 1939 метрів. Траса пробігу пролягла від кладовища до центру села.

На переможців, наймолодшого й найстаршого учасників, і навіть на учасника, котрий прибіг останнім, чекали відзнаки, які вручили в місцевому Будинку культури. А перед тим усі присутні долучилися до ще однієї акції, яка, як і пробіг, уже стає традицією Мельників: посадили в центрі села дерева памʼяті.

Польський консул Марек Запур запропонував наступного року організувати приїзд до Мельників рідних похованих тут солдатів КОП, адже прізвища офіцерів відомо завдяки знайденим при них документам.

Нагадуємо, що торік на цьому кладовищі наприкінці грудня вандали понищили кілька хрестів на могилах польських прикордонників та облили монумент фарбою. Групу зловмисників затримали в Чернігові, вони зізналися в скоєному. А місцеве населення самотужки відновило понищене та навело лад на цвинтарі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.