Погруддя Міхновського на Байковому кладовищі пошкодили. ФОТО

22 вересня невідомі пошкодили бюст ідеологу українського націоналізму Миколі Міхновському, встановлений на кенотафі на Байковому цвинтарі в Києві.

Про це повідомив історик і журналіст Олександр Алфьоров на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Сьогодні вночі якісь гніди знищили пам'ятник Міхновському на Байковому цвинтарі. Це паскудство залишити не можна. 8 вересня, коли відкривали пам'ятник, я, як речник Національного Корпусу, казав, що Міхновського боялись за життя і майже 100 років після смерті", —обурюється Алфьоров. 

З опублікованих фото видно, що на обличчі скульптури Міхновського хтось відбив частину вусів.

 

Президент історичного клубу "Холодний Яр" й ініціатор відновлення погруддя Роман Коваль написав заяву на ім'я міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з проханням розслідувати акт вандалізму.

 

Нагадаємо, відновлений кенотаф Миколі Міхновському відкрили два тижні тому. 

ДОВІДКА:

Микола Міхновський (1873—1924) — український політичний діяч, адвокат, ідеолог українського націоналізму. Член Браства тарасівців (1892—1893), засновник Української народної партії (1902), один із керівників Української партії хліборобів-демократів (1917—1919). Закінчив Київський університет ім. Св. Володимира (1895), здобув славу як адвокат у Києві та Харкові.

Під час Української революції 1917—1921 років Міхновський займався українізацією Російської імператорської армії, очолив Український військовий клуб ім. гетьмана Павла Полуботка, став членом Українського генерального військового комітету.

Найвідоміший твір Міхновського — памфлет "Самостійна Україна", який став маніфестом українського націоналізму. Загинув за загадкових обставин у Києві. Кенотаф на Байковому цвинтарі було встановлено 2008 року, проте 2016-го його зруйнували невідомі.

----------

Читайте також:

Україна терористична: "Оборона України" та Микола Міхновський

"Україна для українців" Миколи Міхновського

"Міхновський повертав Донбас до української ідеї"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.