АНОНС: У НІМУ презентують фільм про голову Київського братства УПА

22 вересня в Національному музеї історії Українивідбудеться презентація волонтерського проекту зі збереження спогадів ветеранів визвольного руху "Жива УПА".

Метою волонтерського проекту "Сектор правди" став збір й документування спогадів ветеранів УПА. Учасників проекту до цього привів невблаганний плин часу, адже зараз наймолодшим із живих ветеранів УПА вже по 90 років і вони не можуть довго чекати.

 

На основі розповідей ветеранів УПА для популяризації українських героїв, для вшанування пам'яті тих, хто загинув у боротьбі, для поширення історичної інформації у доступній, в тому числі для молоді, формі, вже знято першу серію циклу "Жива УПА" - "Орест" (історія голови Київського крайового братства УПА Ореста Васкула), завершено фільмування другої частини - "Повстанське Танго", розпочато знімання третьої серії циклу "Я не з неба" про Мирослава Симчича, а матеріалу зібрано ще на 14 серій.

Команда проекту "Жива УПА" включає як журналістів-волонтерів, так і фахівців Національного музею історії України. 

Під час презентації буде показано першу серію циклу "Орест" (тривалість бл. 35 хв) та продемонстровано відеоролик проекту "Жива УПА".

Про проект розкажуть його авторки Алла Мегель та Марія Яремчук, а також генеральний директор НМІУ Тетяна Сосновська.

22 вересня, субота, 16.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2, 4 поверх).

Організатор: проект "Сектор правди" та Національний музей історії України.

Вхід за музейним квитком вартістю 30 грн.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.