Настільна гра про УПА від УІНП викликала в російських ЗМІ резонанс

Настільна гра "УПА – відповідь нескореного народу", анонсована Українським інститутом нацпам’яті, викликала "занепокоєння" в російських ЗМІ та соцмережах.

На це звернув увагу голова УІНП Володимир В’ятрович, зробивши 17 вересня жартівливий допис у "Фейсбуці", повідомляє "Новинарня".

"На Росії зростає занепокоєння", – написав він, додавши скріншот повідомлення із "Твтітера" телекомпанії НТВ.

При цьому багато коментарів стосуються того, що російські медіа зробили грі добру рекламу.

Наприкінці минулого тижня ця тема справді висвітлювалася в багатьох провідних пропагандистських росЗМІ. Зокрема ішлося про те, що "українським дітям запропонували гратися в гітлерівських пособників". А УПА щоразу позначали як "заборонену в Росії екстремістську організацію"

 

Як повідомили в прес-службі УІНП, настільну гру підготували для фестивалю "Історія:UA" та презентують у Києві в парку Шевченка 13 жовтня. Це вже друга подібна розробка Інституту.

"Минулого року Український інститут національної пам’яті презентував настільну гру "Українська революція 1917-21 рр. Сто років боротьби", яка викликала величезний інтерес та схвалення, особливо серед учителів історії та учнів, які в процесі гри, поєднуючи приємне з корисним, чудово підготувалися до ЗНО з цієї теми. Перший наклад гри уже розійшовся, наразі готується до друку другий наклад.


Гарна ідея отримала своє продовження. В рамках фестивалю "Історія:UA" готується презентація наступного проекту – настільної гри "УПА – відповідь нескореного народу"", – зазначили в УІПН.

"На відміну від першої розробки, гра про УПА розроблена більш динамічною, в ній з’явилися елементи тактики та стратегії. Окрім навчальних матеріалів, які поглиблюють знання про боротьбу Української повстанської армії проти ворогів, гра дає можливість дітям та підліткам відчути себе справжнісінькими командирами повстанців", – сказано в повідомленні.

"Це перша частина гри, яка фокусує свою увагу на боротьбі УПА проти двох великих ворогів – нацистів та радянських каральних підрозділів НКВД", – діляться уточнили в Інституті нацпам’яті.

Відтак буде ще друга частина гри по УПА.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.