В Івано-Франківську з'явиться вулиця Левка Лук'яненка. ДОКУМЕНТ

Івано-Франківська міська рада підтримала ідею щодо перейменування вулиці Мельничука на вулицю імені Левка Лук’яненка.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив депутат Івано-Франківської міської ради Петро Гречанюк, повідомляє УКРІНФОРМ.

"Міська влада підтримала мою ініціативу і незабаром в Івано-Франківську з’явиться вулиця Левка Лук’яненка. Запланована вулиця для перейменування — теперішня Мельничука", — повідомив депутат.
 

На його переконання, перейменування вулиці буде знаком для історії Івано-Франківська, оскільки Левко Григорович був вперше висунутий кандидатом у народні депутати колективом швейно-галантерейної фабрики Івано-Франківська за рік до проголошення незалежності України. Тоді він здобув більшість голосів виборців саме в Івано-Франківську.

Про Левка Лук'яненка читайте:

In memoriam. ЛЕВКО ЛУК'ЯНЕНКО

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.