АНОНС: Вахтанг Кіпіані розповість про українську ідентичність в контексті історичної правди

На чергове засідання Інтелектуального клубу в Дипломатичній академії України в рамках проекту "Культурна дипломатія" завітає головний редактор "Історичної правди" Вахатанг Кіпіані.

Зустріч відбудеться на тему "Українська ідентичність в контексті історичної правди".

Слухачі зможуть поспілкуватися з Вахтангом Кіпіані про історію та ідею виникнення незалежного проекту "Історична правда"; про українську ідентичність; про те, що саме вирізняє українця з-поміж інших; що робить українську культуру особливою і про історію її поширення світом, та про інші актуальні питання. 

 

Вахтанг Кіпіані є головним редактором видання "Історична правда", однойменного тележурналу на каналі ZIK, викладачем магістерської програми з журналістики Українського католицького університету у Львові та кафедри PR у Національному університеті "Києво-Могилянська академія", засновником Музею-архіву преси.

17 вересня, понеділок,18.30

Місце: Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС України (Київ, вул.Велика Житомирська, 2).

Організатор: Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС України.

Вхід вільний за умови реєстрації за посиланням.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.