АНОНС: У Києві відбудеться передпоказ віртуальної моделі вулиці Інститутської часів Майдану

У київському кінотеатрі "Планета Кіно" 12 вересня відбудеться передпоказ української версії "Aftermath VR: Euromaidan" про розстріли на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року.

Про це повідомляє офіційний сайт Національного музею Революції Гідності.

У документальному проекті "Aftermath VR: Euromaidan" студії "New Cave Media" глядач крок за кроком повторює шлях протестувальників і дізнається про розстріли 20 лютого через оповідь наратора, архівні кадри, 360° інтерв’ю з очевидцями та знайомство зі сканованими артефактами часів Євромайдану.

Частину артефактів для максимально достовірної розповіді про події надав Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

"Проект Олексія Фурмана та Сергія Полежаки не просто занурює глядача у найдраматичніший день Майдану, а вкотре нагадує ціну свободи. Завдяки цьому проекту тодішня вулиця Інститутська ретельно задокументована, що особливо важливо для спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні. Плануємо разом з авторами продовжити й розширити "Aftermath VR: Євромайдан" на інші локації Революції Гідності, шоб представити його в експозиційному просторі майбутнього Музею Майдану", – каже Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

Команда  студії New Cave Media. Фото: maidanmuseum.org

Команда "New Cave Media" за допомогою техніки фотограметрії, методу, який використовують для створення тривимірних моделей із великої кількості фотографій, оцифрувала ділянку вулиці Інститутської завдовжки 350 метрів. Уперше в історії територія такого розміру відтворюється у віртуальній реальності.

Тривимірна модель майдану Незалежності, створена за допомогою фотограметрії. Фото: maidanmuseum.org

Саме завдяки фотограметрії оцифрована бруківка на віртуальній Інститутській повністю відповідає реальній і дає змогу фізично пройтися вулицею.

За допомогою спеціального шолома з окулярами та контролерів для рук глядач рухається маршрутом, яким ішли учасники Майдану, витісняючи спецпризначенців. Дорогою можна зупинятися, оглядати все навколо, активізувати відеосвідчення, епізоди архівних документальних зйомок, також окремі тривимірні артефакти Майдану, зокрема фрагменти бруківки й каски протестувальників.

Прем’єра повної української версії запланована на листопад 2018 року – до 5-ї річниці Революції Гідності. Українська версія транслюватиметься в "Планеті Кіно" безкоштовно з 13 вересня​

12 вересня, 19.30

Місце: "Планета Кіно", м. Київ, проспект Степана Бандери, 34В, 2-й кінозал.

На передпоказ потрібна РЕЄСТРАЦІЯ.

Контакти: керівник проекту "Aftermath VR" – Олексій Фурманolexiyfurman@gmail.com, +38(063)4300118. Прес-служба Національного музею Революції Гідності: press@maidanmuseum.org, +38(098)6611833.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.