АНОНС: У Києві відбудеться "Історичний полігон 2.0"

У програмі – лекції з мілітарної історії Перших визвольних змагань, спеціальна програма до 100-річчя Української держави, інтерактивні заняття з реконструкторами, яскраві мистецькі фотозони та футболки з мілітарною тематикою епохи Перших визвольних змагань.

Подія відбудеться у рамках міжнародного фестивалю Голосіївська Криївка, що проходитиме у Києві вже вчетверте.

Історичний полігон відбуватиметься за підтримки Київської міської державної адміністрації. Тож великою мірою буде сфокусований на київських подіях 1917-1921 років.

 

Зокрема, 9 вересня буде презентовано видання "Мілітарний атлас Києва. Переможні бої 1918". Його підготувала команда "Експертного Корпусу" та "Голосіївської Криївки" спеціально до фестивалю та приурочила 100-річчю Української революції. До роботи над атласом залучено історика Михайла Ковальчука, а також консультантів Науково-дослідного інституту українознавства.

Окремої уваги заслуговують арт-зони, адже подати історію сучасною візуальною мовою – амбітне завдання. Тож відвідувачі Голосіївської Криївки зможуть сфотографуватися у колі Січових Стрільців Євгена Коновальця, зробити селфі з блискучим військовиком Володимиром Сікевичем, стати навпроти незворушного Гетьмана Скоропадського, обійняти чи не єдину жінку-офіцера Армії УНР Христю Сушко, помірятися вусами із мілітаристом Миколою Міхновським.

Також у рамках Історичного полігону будуть представлені мотиваційні плакати із постатями Всеволода Петріва, Михайла Омеляновича-Павленка, Петра Дяченка, Василя Тютюнника.

Розпочнеться "Історичний полігон" 8 вересня об 11:00 з мілітарних читань від учасників російсько-української війни. "Кіборг" Дмитро Вербич та гранатоментик Олексій Бешуля представлять громадськості уривки своєї неопублікованої воєнної прози.

Серед залучених до проведення Історичного полігону лекторів – історики Андрій Руккас, Павло Гай-Нижник, Іван Гоменюк, Олександр Алфьоров, Василь Павлов, Едуард Андрющенко, реконструктор Владислав Куценко, журналіст Дмитро Шурхало, видавець Дмитро Савченко. Ведучі – історик Тетяна Швидченко та блогер Роман Кулик.

8-9 вересня з 11.00 до 17.00

Місце: Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського (вул. Рильського, 7).

Організатор: освітня платформа "Експертний корпус".

Вхід вільний.

ПРОГРАМА

Субота, 8 вересня           

11.00 – 12.00 – Мілітарні читання від учасників російсько-української війни – ведучого програми "По азимуту" і добровольця ДУК Дмитра Вербича та видавця і командира гранатометного відділення 54 ОРБ Олексія Бешулі.

О 12.15 – 13.15 – про "Формування української армії 100 років тому" розповість історик Андрій Руккас.

13.30 – 14.30 – "Українська Держава – візія гетьмана Скоропадського" – лекція історика Олександра Алфьорова.

14.45 – 15.45 – про "Петріва, Коновальця, Натіїва – військових символів Києва" оповість історик, провідний спеціаліст відділу військово-патріотичного виховання Генерального Штабу ЗСУ Василь Павлов.

16.00 – 17.00 – "5 ключових закидів Павлу Скоропадському" розбере історик Павло Гай-Нижник.

Неділя, 9 вересня

11.00 – 12.00 – "(Не) чужа війна: українські комбатанти у Вересневій кампанії-39" – інтригує історик Іван Гоменюк.

12.15 – 13.15 – "Гетьман Скоропадський та українська армія" – розмова двох Дмитрів – історика Дмитра Шурхала та філософа й фундатора видавництва "Zалізний тато" Дмитра Савченка.

13.30 – 14.30 – про "Мілітарну моду української революції (1917-1921 рр.)" розкаже детально реконструктор Владислав Куценко.

14.45 – 15.45 відбудеться презентація видання "Мілітарний атлас Києва. Переможні бої 1918" за участі команди "Експертного Корпусу" та всіх, хто працював над виданням.

16.00 – 17.00 – будемо разом із істориком, архівознавцем Едуардом Андрущенком учитися відрізняти реальну історію від історії "з гівна і палок".

Контакти: +38096-459-42-40; +38063-144-23-86

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.