Археологи дослідили залізоплавильну піч Кам’янської Січі. ФОТО

Три козацькі люльки, горщики та монети знайшли археологи на острові Хортиця під час дослідження колишньої Кам’янської Січі.

Про це "Історичній правді" повідомили в Національному заповіднику "Хортиця".

З метою дослідження ремісничого передмістя, де свого часу розташовувались виробничі ділянки, Національний заповідник "Хортиця" в червні 2018 року організував експедицію під керівництвом молодшого наукового співробітника Андрія Волкова.

Про існування таких виробничих центрів відомо із джерел – вони були майже при кожній Січі та мали задовольняти всі потреби козаків в продуктах ремісничого виробництва. За даними писемних джерел XVI – XVIII ст., на Січі жили представники різноманітних ремесл – котлярі, пушкарі, слюсарі, шевці та інші.

Цього року науковці дослідили один із виробничих об’єктів Кам’янської Січі – залізоплавильну піч. Роботи зі встановленню будови печі ще тривають.

Серед знахідок цього року слід виокремити три козацькі люльки зі слідами активного використання. Дві люльки виготовлені з білої глини та мають типові квіткові та хвилясті візерунки. Такі люльки виготовлялись та використовувалась безпосередньо козаками з місцевої сировини.

 

Третя люлька – червоноглиняна, є завезеною річчю з Османської імперії або з кримськотатарського регіону. Окрім того, серед знахідок цього року є ще декілька фрагментів червоноглиняних люльок.

Іншим типом керамічних виробів серед знахідок є горщики. Один тип горщика добре відомий за попередніми знахідками й має хвилястий візерунковій орнамент вздовж плечика, інші горщики знайдені вперше на цій території. Натомість, кахлів в цьому році серед знахідок не дуже багато, але є такі, які також вперше виявлені на цій території.

 
 

Серед металевих речей у першу чергу слід згадати про випадкову знахідку місцевих мешканців – скарб із 28 монет, серед яких переважають кримськотатарські ХV-XVI ст., декілька російських XVIII ст., та одна польська, а також хрест – енкалпіон. Крім того, під час дослідження знайдені фрагменти козацької бомби, мушкетні кулі, цвяхи, підкови від чоботів та ін.

Усі речі археологи передали до фондів Національного заповідника "Хортиця".

ДОВІДКА:

Територія передмістя на Кам’янській Січі є пам’яткою національного значення. Незважаючи на її унікальність, дослідження передмістя розпочалися лише в 70-ті роки ХХ століття. Експедицією А. Сокульского, О. Бодянського, Р. Юри були досліджені невеличкі пагорби, які виявилися залишками залізоплавильних печей.

Подальші дослідження території передмістя продовжились наприкінці 80-х – початку 90-х років ХХ ст. спільними зусиллями Інституту археології НАН України та історико-культурного заповідника на о. Хортиця. Подальші дослідження відновилися лише в 2009 році, коли територія Кам’янської Січі ввійшла до складу Національного заповідника "Хортиця".

Територія передмістя на Кам’янській Січі зараз безпосередньо зазнає природних та антропогенних негативних впливів, узбережжя Каховського водосховища поступово зазнає ерозії: з початку її будівництва до сьогодні під водою опинилися значні території колишньої Січі.

Як повідомлялося, на Тернопільщині виявили масове поховання солдатів Армії УНР 1919-1920 років.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.