Відродження "Холодного Яру". Військові частини отримали нові назви

"Холодний Яр", "Карпатська Січ", Олег Антонов, Костянтин Острозький та інші. Військові частини української армії одержали нові почесні найменування.

23 серпня Президент України Петро Порошенко воїмнадав нові найменування низці військових частин Збройних сил України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України. Відповідні укази  № № 232, 233, 240 опубліковані на офіційному сайті Президента України.

Тепер українські військові одиниці матимуть патронів з числа визначних історичних постатей та військових формувань минулого.

21-ій окремій бригаді охорони громадського порядку НГУ присвоєно ім’я Петра Калнишевського – останнього кошового отамана Запорізької Січі, який 25 років провів у російській неволі на Соловках (нагадаємо, що від 2009 року ім’я Калнишевського має відділ прикордонної служби Сумського прикордонного загону "Шалигіне").

3-й прикордонний загін Східного регіонального управління ДПСУ назвали на честь Героя України полковника Євгенія Пікуса, який героїчно загинув у 2014 році на фронті російсько-української війни.

27-й прикордонний загін Західного регіонального управління ДПСУ відтепер іменуватиметься "імені героїв Карпатської Січі".

31-му прикордонному загону Західного регіонального управління ДПСУ надали ім’я генерал-хорунжого Армії УНР Олександра Пилькевича, командувача Окремого корпусу кордонної охорони УНР.

3-й окремий полк Спеціального призначення ЗСУ отримав своїм патроном князя Святослава Хороброго.

15-ту бригаду транспортної авіації назвали на честь видатного українського авіаконструктора Олега Антонова.

Покровителем 30-ї окремої механізованої Новоград-Волинської Рівненської бригади ЗСУ відтепер буде князь Костянтин Острозький.

У 55-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ забрали ім’я генерал-полковника Радянської армії та Збройних сил України Василя Петрова, натомість вона отримала найменування "Запорізька Січ".

56-тя окрема мотопіхотна бригада ЗСУ надалі іменуватиметься Маріупольською.  

93-тя окрема механізована Харківська – 93-ю окремою механізованою Харківською бригадою "Холодний Яр" ЗСУ.

Патроном 406-ї окремої артбригади ЗСУ став генерал-хорунжий Армії УНР Олексій Алмазов, що командував артилерійськими частинами.

Нові бойові прапори перейменованих військових частин Петро Порошенко вручив їхнім командирам під час урочистостей на День Незалежності в Києві.

Як повідомлялося, раніше два полки Національної гвардії України отримали почесні назви імені козацьких полковника Івана Богуна і отамана  Дмитра Байди-Вишневецького.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.