У Києві відкрили виставку до 100-річчя Державного герба України. ФОТО

"СИМВОЛ ТВОЄЇ СВОБОДИ. 100 років Державного герба України" - так називається виставка, яку 23 серпня у центрі Києва відкрили Український інститут національної пам’яті та видавництво "Родовід".

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

Під знаком Тризуба обороняли Українську Народну Республіку, він був на нагородах і листівках Української повстанської армії, на лацканах піджаків учасників багатотисячних мітингів проти комуністичного тоталітарного режиму наприкінці 80-х. 

 Усі фото: прес-служба УІНП

Сто років тому, у 1918 році, власницький знак із монет часів князя Володимира Великого ліг в основу зображення герба та печатки Української Народної Республіки. Упродовж усього XX ст. тризуб надихав митців на створення його художніх інтерпретацій.

Виставка присвячена роботам Василя Кричевського, Георгія Нарбута, Павла Ковжуна Роберта Лісовського, Миколи Битинського, Ніла Хасевича, Святослава Гординського, Андрія Гречила, Івана Турецького, Олексія Кохана та ін. Виставка дає можливість простежити еволюцію державного символу від часів Русі до сьогодення. 

"Тризуб став одним із головних атрибутів незалежної Української держави, поруч із синьо-жовтим прапором та гімном "Ще не вмерла...". Використовувати тризуб в СРСР було заборонено, винуватців жорстоко карали. Він став символом боротьби за незалежність України та важливим маркером української національної ідентичності",  наголосила перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

 Аліна Шпак (у центрі)

У відкритті також взяли участь Генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів,н ародний депутат, голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко, заступник головного редактора видавництва "Родовід" Богдан Завітій, графік, співавтор Малого державного герба України Олексій Кохан, а також директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.

 

 

 

Тризуб як геральдичний знак справді вражає своєю простотою і універсальністю. "Що означає Тризуб – досі достеменно невідомо, жодне з його тлумачень не є остаточним і переконливим. Але державний герб не конче мусить щось означати. "…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією", – писав Михайло Грушевський у статті "Український Державний герб" наприкінці лютого 1918 року, невдовзі після узаконення Тризуба символом УНР. Знак графічно красивий, лаконічний, самобутній – а головне стародавній, – Тризуб фактично легітимізує історичний зв’язок модерної України із Руссю. І цього цілком досить" вважає співавтор виставки, заступник головного редактора видавництва "Родовід" Богдан Завітій.

 Богдан Завітій (з мікрофоном)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, видавництво "Родовід".

Партнер: Центр досліджень визвольного руху.

Інформаційні партнери: УНІА "УКРІНФОРМ", Радіо Свобода, Громадське радіо, UA: радіо Культура, UA: Суспільне мовлення, 5 канал, Еспресо, Історична правда, Gazeta.ua, Тиждень, Україна молода.

Виставка діє стаціонарно біля будівлі Головного поштамту на вул. Хрещатик у Києві.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.