Науковці відтворили карту, яка допомогла Колумбу відкрити Америку

Американські вчені відтворили карту, яка стала натхненням для мореплавця. Саме завдяки їй чоловік здійснив знамениту подорож через Атлантику та став відкривачем Америки.

Як повідомляє "Гал-Інфо" з посиланням на "Live Science", карту зуміли відновити науковці з Університету Рочестера, що в штаті Нью-Йорк. Зробили це завдяки цифровим технологіям та тривалому дослідженні.

Карта, яка надихнула Христофора Колумба на подорож Атлантикою. Фото: "Live Science"

Відомо, що автором карти був німецький дослідник Хенрікус Мартеллус. Мапа була створена у 1491 році та вважалась найбільш точним зображенням географічних об'єктів Землі.

Зокрема, в документі вперше правильно були нанесені обриси Японії. З часом карта мала значні пошкодження та стерті надписи, відтак дослідники повністю відновили все зображення.

"Команда використовувала декілька різних довжин хвиль, щоб сфотографувати карту – від ультрафіолету до інфрачервоного. Все тому, що Мартеллус використовував різні пігменти для написання цього тексту", – розповів науковець Чет ван Дузер.

За словами дослідника, візуалізація підтверджує здогадку, що Христофор Колумб був ознайомлений зі змістом карти. Відтак знаменитий мореплавець користувався нею, щоб знайти найкоротший шлях до Індії, що закінчилось відкриттям Америки, якої, звісно, на мапі не було.

"У біографії Фердинанд Колумб зазначив, що його батько знав, який курс приведе його до Японії. А робота Мартеллуса була єдиною картою Японії, яка показувала розташування країни. По суті, ця карта вплинула на ідеї Колумба про географію Азії та стимулювала його здійснити подорож", – додав Чет ван Дузер.

Читайте також:

"Кола на полях", або як спека допомагає археологам робити історичні знахідки. ФОТО

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.