На запорізькій Мамай-горі знайшли поховання амазонки. ФОТО

Група археологів, студентів та волонтерів, яка проводить археологічну експедицію на Мамай-горі, що у Великій Знам’янці Кам’янсько-Дніпровського району, виявили поховання, якому близько 2400 років.

Про це повідомляє ІА ЗІК.

 Поховання амазонки. Фото: Мамай-Гора

Археологи знайшли поховання скіф’янки-войовниці, саме таких жінок описував давньогрецький історик Геродот та саме їх називали амазонками.

У знайденому на Мамай-горі похованні скіфської пані дослідники також розкопали мініатюрний посуд – лекіф, в якому тогочасні жінки знатного походження зберігали парфуми або ароматичні масла, вишукане бронзове люстерко, бронзові наконечники стріл та два свинцевих пряслиця. Поховання археологи орієнтовно датують першим тисячоліттям до Р.Х.

Лекіф. Фото: Мамай-Гора

Бронзове люстерко. Дзеркальця в уявленнях стародавніх людей, крім естетичної, мали також певну сакральну функцію і відношення до потойбічного світу – саме тому такий реквізит іноді зустрічається, зокрема, в жіночих скіфських похованнях.

 Бронзове люстерко. Фото: Мамай-Гора

"Пляма" поховальної ями, що в менш виразному вигляді була помічена археологами після зняття траншеї бульдозером, після горизонтальної зачистки штиковою лопатою дуже добре проглядалася.

З цього моменту почалася філігранна ручна робота по "зачистці", обережному дослідженню поховального комплексу – багатогодинна кропітка праця під літнім сонцем.

Тепер антропологи мають встановити, скільки ж років було цій амазонці, від чого вона померла – у бою чи від хвороби.

Дослідники також зазначили, що за кількістю понад два десятки належать жінкам-воїнам, амазонкам. Кожна десяка жінка у тогочасному суспільстві, а це 4 сторіччя до Р.Х, була воїном, носила зброю й відбувала військову повинність на ряду з чоловіками.

Читайте також:

"Кола на полях", або як спека допомагає археологам робити історичні знахідки. ФОТО

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.