Жезл «ямника». Археологи знайшли цікаве поховання. ФОТО

Група археологів виявила поховання на Запоріжчині, яке датується третім тисячоліттям до Р.Х. і відноситься до бронзового віку. Знахідку виявили в районі села Пологи.

Про це повідомили на своїй сторінці в Facebook запорізькі археологи, – передає ІА ЗІК.

 Поховання вождя племені "ямників"

Фото: 061.ua

Поховання знайшли і вивчили співробітники Бердянського педагогічного університету, краєзнавчого музею спільно з археологами ЗНУ.

Під шаром грунту, на глибині трохи більше 10 сантиметрів був знайдений скелет чоловіка, якому на момент поховання, за попередніми даними, було 40-50 років. Його зріст був близько 2-х метрів.

 Бронзовий ніж знайдений поруч з похованням

Фото: 061.ua

Біля скелета археологи знайшли бронзовий ніж і жезл, що говорить про статус похованого.

Археолог Геннадій Тощев зазначає, що така знахідка виявлена в степовій зоні на території Запорізької області вперше.

Поки археологи зробили висновок, що знайдені останки належать вождю племені "ямників".

 Жезл вождя племені "ямників"

Фото: 061.ua

Довідка. Ямна культура, Культура охрових могил (ямна етнокультурна спільність) – археологічна культура кінця мідної доби (енеоліту) та ранньої бронзової доби (3600–2300 до Р. Х.), поширена в Східній Європі від Уралу до середнього Дунаю; в Україні в степових і лісостепових зонах, у сточищі Дніпра, на Приазов’ї і в Криму (Сторожова могила, середній і верхній шари Михайлівського поселення, Скелі Каменоломні та ін.)

Основна ознака ямної культури – поховальні пам’ятки, поховання у положенні ембріона (підігнутими до обличчя колінами) під курганами(найдавнішими з відомих понині). Відкрив культуру В. О. Городцов.

Нагадуємо, що у Чернігові археологи знайшли цікаву монету з Херсонеса.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.