Латвія та Естонія мають намір стягнути з РФ компенсацію за радянську окупацію

Країни Балтії досліджують можливості стягнення з Російської Федерації компенсації збитків, нанесених за часів радянської окупації.

Як повідомляє "Військовий навігатор України" про це йдеться у спільній заяві міністрів юстиції Латвії Дзинтарса Разначса та Естонії Урмаса Рейнсалу, опублікованій у вівторок на сайті міністерства юстиції Естонії.

 

"Міністри юстиції підкреслюють, як важливо пам’ятати, людські втрати, понесені за часів радянської окупації і досліджувати можливості для позову про відшкодування шкоди Радянського Союзу державою Російська Федерація", – сказано в документі.

Міністри розглянули юридичні дослідження з точки зору міжнародного права щодо можливостей просування даного питання, а також можливі заходи для вирішення проблеми на рівні ООН.

Зазначається, що обидві сторони вшановують жертв радянської окупації і цінують співпрацю в тлумаченні історичної спадщини задля забезпечення національної незалежності, демократії і верховенства закону.

Як відомо, у 2016 році спеціальна комісія оголосила, що приблизний збиток, який був нанесений економіці Латвії за час окупації СРСР, становить 185 млрд євро. Також демографічні втрати, шкоди від "радянських військових баз" і збиток в навколишньому середовищі був оцінений в кілька десятків мільярдів євро.

Депутат Європейського парламенту Інесе Вайдере ( "Єдність"), зазначила, що необхідно працювати над єдиним сприйняттям історії. Вона зазначила, що обидва режими – і нацистський, і радянський – "були однаково злочинними".

"В даний час ведеться велика інформаційна війна, і з цим потрібно боротися", – сказала Вайдере.

Країни Балтії вважають, що з 1940 по 1991 роки були окуповані СРСР. Росія, як правонаступниця СРСР, не згодна з такою постановкою питання. Раніше МЗС Росії пояснювало, що так зване "приєднання" країн Балтії до СРСР відповідало нормам міжнародного права того часу.

Нагадуємо, що 21 серпня президент і прем’єр Чехії зганьбилися під час відзначення річниці радянської окупації.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.