Більшість українців вважають Україну, а не Росію спадкоємицею Київської Русі. ОПИТУВАННЯ

Майже 70% опитаних громадян вважають що спадкоємицею Київської Русі є Україна, а не Росія, протилежної думки – 9% українців.

Про це, як повідомляє "Українська правда", свідчать дані опитування, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг" у серпні.

Зазначається, що при цьому ще 6% вважають, що ані Україна, ані Росія не можуть претендувати на спадок Давньоруської держави.

Соціологи додають, що за десять років тих, хто вважає Україну спадкоємицею Київської Русі, побільшало (у 2008 році таких було 54%), а тих, хто дотримується протилежної думки, поменшало (у 2008 тих, хто говорив так про Росію було 18%).

 

Повідомляється, що частіше за інших про Україну у цьому питанні заявляли респонденти Західного та Центрального макрорегіонів (по 79%).

На Півдні та Сході таких опитаних зафіксовано більше половини.

Водночас від 20 до 25% у цих областях нічого не змогли відповісти на це питання, а у східних регіонах взагалі кожен четвертий вважає спадкоємицею Київської Русі Росію.

За даними дослідників, чим вищий рівень патріотизму опитаних, тим частіше вони зазначали, що саме Україна є спадкоємицею Київської Русі.

 

Вказується, що опитування проводилося серед населення України від 18 років і старші.

Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.

Терміни проведення: 3-10 серпня 2018 р.

Читайте також:

Українці значно гірше ставляться до Сталіна, ніж росіяни – опитування

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.