Обрано кращий проект пам’ятника Героям Небесної Сотні в Одеській області

Серед 16 робіт переміг проект одеських митців – скульптора, заслуженого художника України Михайла Реви й архітекторів Федора Бойцова та Сергія Гуранчика. Він має назву «Руна».

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Проект пам'ятника. Фото: УІНП

Друге та третє місця отримали проекти, подані групами авторів на чолі зі скульпторами Василем Мироненком і Володимиром Коренем.

"Руна" – це стилізована у вигляді хреста людська фігура, встановлена на гранітну площину з вибитими на ній іменами Героїв Небесної Сотні. У нічний час скульптура буде підсвічуватися – її пронизуватимуть промені світла, спрямовані в небо.

Скульптуру планують встановити на проспекті Тараса Шевченка.

Обрання переможців здійснювалося шляхом відкритого голосування та з урахуванням думки громадськості.

Переможці конкурсу отримають 30 тисяч гривень, а автори, чиї проекти здобули друге і третє місця, відповідно 15 тисяч і 5 тисяч гривень.

Михайло Рева сказав, що отримані за перемогу кошти розділить між трьома родинами, чиї рідні загинули під час боїв на Донбасі.

Нагадуємо, що на початку серпня у Києві оголосили переможців "Відзнаки імені Сергія Ніґояна".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.