Конкурс на нового дирeктора Музeю Ханeнків: музeйник vs підприємeць

Департамент культури Київської міськадміністрації проводить конкурс на посаду гендиректора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Про це повідомляє видання "Лівий берег" із посиланням на сайт КМДА. На пост претендує дві особи – нинішня заступниця генерального директора музею Катерина Чуєва і підприємниця у сфері реставрації та будівництва Світлана Зорінець.

Одна із експозицій музею Ханенків. Фото: Wix.com

Катерина Чуєва працює в музеї Ханенків з 1998 року, була зберігачкою фонду мистецтва Стародавнього світу, була куратором виставок у музеї, нині – заступник директора з науково-методичної роботи, є членом президії ICOM в Україні.

Світлана Зорінець була заступником директора Національного Києво-Печерського заповідника з науково-екскурсійної роботи (з 2010 по 2012 роки), 2013 року працювала в "Софії Київській", де також займалася екскурсійною діяльністю.

З 2017 року займається підприємництвом: так, значиться керівником проекту в компанії "ABC – архітектурний центр". У цій компанії, що робить ремонт і будівництво об'єктів, одним з проектів значиться реставрація музею Ханенків. Директор компанії – Павло Зорінець.

З документами претеденток можна ознайомитися за посиланнями: 1, 2 і 3.

Відповідно до закону, до конкурсної комісії увійшло 9 осіб – трьох делегував колектив музею, трьох – громадські організації, ще трьох – орган управління музеєм, тобто КМДА.

Поки що відомо про членів конкурсної комісії від колективу – Олеся Островська-Люта, Іван Козленко, Людмила Строкова, і про тих, кого делегували громадські організації, - Володимир Шейко, Ольга Балашова та Владислав Піоро.

Засідання конкурсної комісії відбудеться 27 серпня.

Нагадуємо, що 18 серпня діти командирів УПА-Південь передали їх бойові нагороди до НМІУ.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.