Конкурс на нового дирeктора Музeю Ханeнків: музeйник vs підприємeць

Департамент культури Київської міськадміністрації проводить конкурс на посаду гендиректора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Про це повідомляє видання "Лівий берег" із посиланням на сайт КМДА. На пост претендує дві особи – нинішня заступниця генерального директора музею Катерина Чуєва і підприємниця у сфері реставрації та будівництва Світлана Зорінець.

Одна із експозицій музею Ханенків. Фото: Wix.com

Катерина Чуєва працює в музеї Ханенків з 1998 року, була зберігачкою фонду мистецтва Стародавнього світу, була куратором виставок у музеї, нині – заступник директора з науково-методичної роботи, є членом президії ICOM в Україні.

Світлана Зорінець була заступником директора Національного Києво-Печерського заповідника з науково-екскурсійної роботи (з 2010 по 2012 роки), 2013 року працювала в "Софії Київській", де також займалася екскурсійною діяльністю.

З 2017 року займається підприємництвом: так, значиться керівником проекту в компанії "ABC – архітектурний центр". У цій компанії, що робить ремонт і будівництво об'єктів, одним з проектів значиться реставрація музею Ханенків. Директор компанії – Павло Зорінець.

З документами претеденток можна ознайомитися за посиланнями: 1, 2 і 3.

Відповідно до закону, до конкурсної комісії увійшло 9 осіб – трьох делегував колектив музею, трьох – громадські організації, ще трьох – орган управління музеєм, тобто КМДА.

Поки що відомо про членів конкурсної комісії від колективу – Олеся Островська-Люта, Іван Козленко, Людмила Строкова, і про тих, кого делегували громадські організації, - Володимир Шейко, Ольга Балашова та Владислав Піоро.

Засідання конкурсної комісії відбудеться 27 серпня.

Нагадуємо, що 18 серпня діти командирів УПА-Південь передали їх бойові нагороди до НМІУ.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.