Порошенка викликатимуть на допит у польську прокуратуру?

Окружна прокуратура в Замості оголосила про початок слідчих дій стосовно промови історика Григорія Купріяновича під час урочистостей в Сагрині 8 липня цього року.

Про це повідомляє сервіс wiadomosci.onet.pl.

У своїй промові під час урочистостей в Сагрині історик і голова місцевого українського товариства Григорій Купріянович назвав знищення цивільного населення цього села у 1944 році злочином проти людяності, здійсненим польським підпіллям.

Зміст промови Григорія Купріяновича викликав обурення люблінського воєводи Пшемислава Чарнека. Він оголосив на прес-конференції, що подаватиме клопотання до прокуратури.

Про початок слідства поінформував на Twitter Марек Вєчєжак з прес-офісу люблінського воєводи:

"Після подання воєводи Владислава Чарнека Окружна прокуратура в Замостю розпочала 10 серпня слідство у справі публічної зневаги польської нації під час урочистості в Сагринюі головою Українського товариства у Люблині".

Спочатку слідство передали  з окружної прокуратури в Змостю до слідчого відділу Інститут національної пам’яті, його люблінської філії. Але пізніше слідство повернули до окружної прокуратури.

"Ми розпочали слідство стосовно статті 133 кримінального кодексу. Ідеться про публічну зневагу польської нації. За це передбачено до 3 років позбавлення свободи. Зараз розпочнуться процесуальні дії, між іншим допити свідків," - повідомила Ева Кузьницька з Окружної прокуратури в Замостю.

Президент України Петро Порошенко слухає промову Григорія Купріяновича під час урчистостей в Сагрині 8 липня 2018 року

Повний текст: Промова голови Українського Товариства в Сагрині 

 

Нагадуємо, 8 липня 2018 року у Сагрині за участі Президента України Петра Порошенка відбулося урочистосте відкриття пам’ятника польським громадянам українського походження, які загинули від рук Армії Крайової.

Монумент був збудований у 2009 році. Існувала домовленість про його спільне відкриття президентами України і Польщі. Проте з політичних причин Президент Польщі Лех Качинський попросив українського колегу Віктора Ющенка відтермінувати відкриття з огляду на передвиборчу ситуацію.

З 2014 року українська сторона здійснювала зусилля, щоб поновити домовленості щодо спільного відкриття монументу в Сагрині за участі президентів двох країн.

Різанина у Сагрині розпочалася вніч на 10 березня 1944 року. Бойовики Армії Крайової та Батальйонів Хлопських під командуванням Станіслава Басая (псевдонім "Рись") замордували за різними оцінками від 800 до 1240 місцевих мешканців. За іменами встановлено 660 осіб.

На честь Станіслава Басая в місті Грубешові названа вулиця, встановлені меморіальні таблиці, регулярно відбуваються урочистості на місцевому рівні.

Читайте також:

Люблінський воєвода хоче заявити в прокуратуру на організатора вшанувань у Сагрині. ФОТО, ВІДЕО

Українське посольство у Варшаві: Вшанування у Сагрині під українськими прапорами не є провокацією

Люблінського воєводу звинуватили в шовінізмі за антиукраїнські вислови

Клімкін жорстко відреагував на інсинуації люблінського воєводи

IPN Польщі розслідуватиме слова Купріяновича у Сагрині

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.