У фільмі про Стуса не буде адвоката Медведчука

Учора стало відомо, що в кінофільмі "Стус" не буде сцени суду над поетом Василем Стусом, де адвокатом дисидента був відомий зараз проросійський політик Віктор Медведчук.

Про це заявив актор Геннадій Попенко на своїй сторінці у "Фейсбуці":

"Проходячи кастинг на фільм "Стус", я читав сценарій до фільма. У ньому БУЛА сцена останнього суда над Стусом. Саме того суда, що його Стус та українська інтелігенція не визнавали, але адвокат Стуса, товариш Медведчук, визнав не лише суд, а й Стусову "провину"…

Нещодвано, у коментах під постом Мирослав Латик (Muroslav Latyk) побачив , що сцени суду вже немає у фільмі. Запитав про це у акторів, що грають у фільмі. Вони підтвердили, що сцени суду вже немає. Її прибрали зі знімального графіка нікого не попередивши. Навіть такого персонажа, як Медведчук, у фільмі вже немає. Проте кастинг на нього був, актора було знайдено і він готувався до зйомок". 

Як пише Попенко, учасники знімального процесу вважають, що продюсерам фільму подзвонили з адмінстрації Медведчука з вимогою прибрати сцену суду над Стусом задля уникнення провокацій.

Проте режисер кінострічки Роман Бровко в коментарі "Громадському радіо" переконує, що цю та інші сцени прибрали зовсім не з політичних міркувань.

"Ми ще на етапі затвердження фінальної версії сценарію зрозуміли від сім’ї, що є деякі неприйнятні теми, які вже їх дістали. Це і тема суду, бо про неї говорили вже дуже багато разів. Не на рівні письмової заборони, але на рівні розмов із довірою один до одного було таке, що не треба зачіпати цю тему", — розповів Бровко.

У розмові з ТСН він дещо уточнив: "Для сім'ї Стуса є дві болючі теми — суду і відносин з (дисиденткою) Аллою Горською. Обох тем Дмитро Стус попросив нас не торкатися. Між Медведчуком і Стусом-молодшим налагоджені відносини. У них були зустрічі і, можливо, спроби Віктора виправдати себе".

Окрім згаданої сцени, прибрали ще біля 20-ти інших. Причинами є фінансування та вимоги кінотеатрів.

"Щоб відзняти все, що було в сценарії, треба було вдвічі більше грошей. Є вимоги кінотеатрів до українського кіно: хронометраж 100 хвилин, більше не можна. А в нас було сцен десь на 180 хвилин. Тому ми мали вирізати. Ми не тільки суд вирізали, ми вирізали історію про сім’ю Стуса, коли він жив у Горлівці, вирізали сцени з батьком, матір’ю", — каже режисер. 

Утім, спілкуючись із "Радіо Свобода" Бровко послався на побоювання, що прокатники відмовляться від його фільму:

"Зараз телеканали займають хитру позицію: ви зніміть кіно, покажіть, а потім будемо говорити. (Може) якщо там була б постать Медведчука, то навіть деякі найбільші кінопрокатники в Україні не хотіли б це кіно брати в прокат".

Сценаристи Сергій Дзюба і Артемій Кірсанов розповіли акторці Євгенії Гладій, яка виконує роль агента КГБ, що прокатники поставили під сумнів успіх фільму, якщо в ньому згадуватиметься Медведчук, пише ТСН.

За словами режисера Бровка, він би не хотів, щоб фільм про Стуса перетворився на фільм на Медведчука.

"Я ставив перед собою завдання зробити кіно про постать, персону, про боротьбу Стуса. Увіковічувати, вибачте, пана Медведчука в цій історії… Про Медведчука через 10-20 років всі забудуть, а про Стуса мають пам’ятати і через 20, і через 100 років. Ми маємо увіковічити пам’ять Стуса", — сказав він.

Актор Дмитро Ярошенко в ролі Василя Стуса. Фото зі зйомок фільму

Сам же Дмитро Стус зустрічався зі сценаристами картини, але ні про що їх не просив:

"Для мене весь цей фільм, м'яко кажучи, смішний і неприйнятний. Але якщо хочуть, нехай знімають", — сказав Стус-молодший у коментарі ТСН.

Нагадаємо, українського поета й дисидета, члена Української Гельсінської групи Василя Стуса заарештував КГБ 14 травня 1980 року в Києві за звинуваченням у проведенні "антирадянської агітації та пропаганди". 28 вересня—2 жовтня тривав судовий процес на Стусом. Попри заперечення поета, йому призначили державного адвоката — Віктора Медведчука.

Медведчук на суді визнав, що всі "злочини", нібито вчинені його підзахисним, "заслуговують на покарання". Але просив врахувати, що Стус, працюючи на виробництві, "виконував норму", а до того ж має низку хронічних захворювань.

Стуса визнали "особливо небезпечним рецидивістом" і засудили на десять років позбавлення волі в таборі особливо суворого режиму та п’ять років заслання. Василь Стус помер уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. Офіційна версія — серцевий напад.

Фільм "Стус" почали знімати 29 квітня 2018 року. Головного героя — Василя Стуса — грає український актор Дмитро Ярошенко. Загальний бюджет кінострічки майже 40 млн грн. Показати фільм планують в 28 лютого наступного року.

Читайте також:

Як загинув Василь Стус?

Семен Глузман: "Стус не мог быть фальшивым" 

Медведчук каже, що не має стосунку до смерті Стуса. ВІДЕО

Чи вбивав адвокат Медведчука поета Стуса?

КГБ проти українців. Справа "Блок"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.