Археологи знайшли корабель, на якому греки плавали до Криму

На дні Чорного моря поблизу узбережжя в Миколаївській області знайшли давньогрецький корабель. Має понад 2,5 тис. років.

Археологи шукали його на місці колишніх можливих торгових шляхів і за згадками древніх авторів. Кораблем користувалися грецькі моряки в V ст. до Р. Х., повідомляє Громадське радіо.

 Затонулий корабель міг плисти до Ольвії чи Херсонесу. Фото: Громадське радіо

"Це судно одне з найбільш древніх, що відомі в північному Причорномор'ї. Воно належало древньогрецьким мореплавцям V століття до нашої ери — періоду колонізації північного Причорномор'я, коли з'явилися перші поселення Борисфен і Ольвія", — розповів начальник Чорноморської міжнародної підводної археологічної експедиції В'ячеслав Герасимов.

Корабель знайшли під час спільної експедиції Інституту археології НАН України та Варшавського інституту археології, що триває з початку серпня до кінця вересня. У ній беруть участь студенти з Києва та Варшави.

Що робити зі знайденим судном, науковці вирішать після детальнішого вивчення корабля.

"Піднімати без певних умов для консервації й зберігання не можна, бо дерево, що пролежало понад 2 тисячі років під водою, може розсипатися", — пояснив Герасимов.

Нагадуємо, що на Вінничині археологи знайшли у кургані скіфський одяг та прикраси.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.