На Тернопільщині науковці досліджували єврейське кладовище

Основним завданням магістрантів НаУКМА було документування написів, викарбуваних на мацевах – надгробних плитах, значна частина яких, на жаль, зруйнована або напівзруйнована.

Про це повідомляє видання "Свобода".

 Процес дослідження. Фото: "Свобода"

У місті Бережани 11–13 липня працювала епіграфічна експедиція магістерської програми з юдаїки Києво-Могилянської академії під керівництвом професорів Віталія Черноіваненка і Таїсії Сидорчук за участю експертів з епіграфіки Катерини Малахової та Олександри Фішель та студентів НаУКМА.

Поховання на єврейському цвинтарі в Бережанах, за деякими даними, здійснювалися з початку XVII століття до Другої світової війни.

Представники місцевої влади зустрілися з керівником експедиції Віталієм Черноіваненком та обговорили низку питань щодо сприяння у проведенні дослідницьких робіт на території єврейського кладовища.

За словами заступника міського голови Олега Захарківа, під час науково-дослідницької роботи учасники експедиції використовували карту, де нанесено місця поховань (близько кількох сотень), які частково збереглися.

Під час дослідження написів на мацевах знайшли могилу Шалома Мордехая Га-Коена (? – 1630), першого рабина Бережан.

Не можна залишити поза увагою й той факт, що в 90-х рр. XX століття на єврейському цвинтарі було збудовано огель (cклеп), де поховано хасидського цадика (праведника), засновника династії бережанських хасидів, рабина Мешулама Шрагу Файбуша (1810 – 1874 рр.).

Нагадуємо, що наприкінці липня на Тернопіллі знайшли поховання повстанців.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.