Українські історики пишуть польському прем’єру листа-підтримки Г.Купріяновича

Члени Українського історичного товариства (УІТ) у Польщі написали листа до прем’єр-міністра Матеуша Моравецького.

Про це повідомляє "Наше слово".

 Голова УІТ проф. Роман Дрозд

У своєму зверненні вони підняли тему польсько-українського конфлікту в часи Другої світової війни, потребу вшанування жертв з обох сторін, а також критикують слова люблінського воєводи Пшемислава Чарнека, який назвав вшанування пам’яті українських жертв провокацією.

Нагадуємо, що Чарнек 9 липня подав заяву до прокуратури на д-ра Григорія Купріяновича через промову останнього під час відзначень у селі Сагринь 8 липня.

У документі історики звертають увагу на те, що нащадки загиблих у Сагрині, як і вся українська громада, чекали більше 10 років на офіційне відкриття пам’ятника на місцевому цвинтарі та належне вшанування пам’яті загиблих.

"Лише в цьому році Президент України Петро Порошенко зробив це. Висловлюємо засмучення з тієї причини, що на церемонії не були присутні представники польської влади відповідного рівня.

Точно так само можна було вшанувати спільно польські жертви на Волині. Це було б ще одним важливим жестом на шляху польсько-українського примирення", – пишуть до Матеуша Моравецького автори документу.

 

Для істориків з УІТ не зрозумілими є трактування виступу голови Українського товриства д-ра Григорія Купріяновича у Сагрині у такий спосіб, як це зробив люблінський воєвода.

"На нашу думку, у своїй промові Г. Купріянович не ображає польського народу і не можна йому закинути того, що він говорить неправду. Факти, що містяться в промові, підтверджені істориками.

Ось чому ми здивовані повідомленням Воєводи про подання заяви до прокуратури на д-ра. Г. Купріяновича", – наголошують історики. Вони теж простять польського прем’єра втрутитися у справу, щоб запобігти погіршенню польсько-українських відносин.

Додатково повідомляємо, що у мережі Facebook ініційовано акцію на підтримку українського діяча з Любліна Григорія Купріяновича.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.