Поблизу Львова створять історико-культурний парк на місці княжої столиці. ФОТО. ВІДЕО

У 2018 році на території пам’ятки археології національного значення розпочнеться створення першого в Україні історико-культурного парку «Древній Звенигород».

Проект є одним із переможців конкурсу проектів регіонального розвитку Мінрегіону і отримає на реалізацію близько 12 млн грн у межах секторальної бюджетної підтримки ЄС – повідомляє "Львівська газета". 

 Реконструкція Звенигорода першої чверті XII ст.

Історико-культурний парк створять на площі близько 38 га.

Звенигород – одна з трьох княжих столиць, де в ХІ-ХІІ століттях починалась державність на Прикарпатті. Дослідження Звенигорода почалися ще всередині ХІХ ст. і тривають до сьогодні.

Наймасштабніші розкопки відбулись у 1950-1990-х роках. Вражаюча колекція археологічних артефактів, що нараховує кілька десятків тисяч знахідок, презентує Звенигород як крупний економічний, культурний та духовний центр.

"Парк – це можливість впорядкувати та захистити територію пам’ятки від руйнувань. Наразі ми не плануємо масштабних археологічних досліджень. Програму їх проведення треба буде дуже детально продумати і це справа на багато років.

Але парк, а в майбутньому, ми сподіваємось, заповідник, захистить пам’ятку від чорних археологів, несанкціонованих кар’єрів, самовільної забудови тощо", - переконана дослідниця Звенигорода, молодший науковий співробітник "Рятівної археологічної служби" Наталя Войцещук.

Дослідниця додає - Звенигород має стати туристичним об’єктом, куди приїжджатимуть не лише відпочити, але і пізнати історію.

Водночас сьогодні готується пакет документів для оголошення Звенигорода заповідником національного значення. Влітку документи планують передати до Кабінету Міністрів України.

Проектом створення історико-культурного парку "Древній Звенигород" передбачено:

  • впорядкування території пам’ятки та центральної площі села;
  • консервація пам’яток княжої доби з метою їхнього збереження для майбутніх досліджень;
  • відзнакування за допомогою сучасних мистецьких та технічних засобів найбільш знакових будівель княжої доби;
  • трасування усієї лінії укріплень городища з метою окреслення обрису пізньосередньовічних та ранньомодерних фортифікацій;
  • візуальна реконструкція оборонної системи XVIII;
  • створення базової туристичної інфраструктури довкола історико-культурного парку "Древній Звенигород", туристичних маршрутів та ін.

Читайте також:

На Львівщині відкрили оновлений музей історії давньоруського міста. ФОТО

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.