Поблизу Львова створять історико-культурний парк на місці княжої столиці. ФОТО. ВІДЕО

У 2018 році на території пам’ятки археології національного значення розпочнеться створення першого в Україні історико-культурного парку «Древній Звенигород».

Проект є одним із переможців конкурсу проектів регіонального розвитку Мінрегіону і отримає на реалізацію близько 12 млн грн у межах секторальної бюджетної підтримки ЄС – повідомляє "Львівська газета". 

 Реконструкція Звенигорода першої чверті XII ст.

Історико-культурний парк створять на площі близько 38 га.

Звенигород – одна з трьох княжих столиць, де в ХІ-ХІІ століттях починалась державність на Прикарпатті. Дослідження Звенигорода почалися ще всередині ХІХ ст. і тривають до сьогодні.

Наймасштабніші розкопки відбулись у 1950-1990-х роках. Вражаюча колекція археологічних артефактів, що нараховує кілька десятків тисяч знахідок, презентує Звенигород як крупний економічний, культурний та духовний центр.

"Парк – це можливість впорядкувати та захистити територію пам’ятки від руйнувань. Наразі ми не плануємо масштабних археологічних досліджень. Програму їх проведення треба буде дуже детально продумати і це справа на багато років.

Але парк, а в майбутньому, ми сподіваємось, заповідник, захистить пам’ятку від чорних археологів, несанкціонованих кар’єрів, самовільної забудови тощо", - переконана дослідниця Звенигорода, молодший науковий співробітник "Рятівної археологічної служби" Наталя Войцещук.

Дослідниця додає - Звенигород має стати туристичним об’єктом, куди приїжджатимуть не лише відпочити, але і пізнати історію.

Водночас сьогодні готується пакет документів для оголошення Звенигорода заповідником національного значення. Влітку документи планують передати до Кабінету Міністрів України.

Проектом створення історико-культурного парку "Древній Звенигород" передбачено:

  • впорядкування території пам’ятки та центральної площі села;
  • консервація пам’яток княжої доби з метою їхнього збереження для майбутніх досліджень;
  • відзнакування за допомогою сучасних мистецьких та технічних засобів найбільш знакових будівель княжої доби;
  • трасування усієї лінії укріплень городища з метою окреслення обрису пізньосередньовічних та ранньомодерних фортифікацій;
  • візуальна реконструкція оборонної системи XVIII;
  • створення базової туристичної інфраструктури довкола історико-культурного парку "Древній Звенигород", туристичних маршрутів та ін.

Читайте також:

На Львівщині відкрили оновлений музей історії давньоруського міста. ФОТО

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.