В Японському морі знайшли затонулий «корабель скарбів». ФОТО

Південнокорейська компанія Shinil Group оголосила, що на дні Японського моря виявила корабель, що затонув 113 років тому, на борту якого може перебувати 200 тонн золота.

Про це повідомляє Zik із посиланням на Gazeta.pl.

 Крейсер "Дмитрій Донський". Фото: Shinil Group

Знайдений крейсер "Дмитрій Донський" належав до флоту Російської імперії. Під час російсько-японської війни, у 1905 році біля корейського острова Уллунг-до його потопили японські крейсери.

Росіяни не хотіли здаватися, а японці, можливо, не знаючи, який цінний вантаж на борту, 29 травня відправили його на дно Японського моря.

За даними істориків, "Дмитрій Донський" перевозив казну російського тихоокеанського імператорського флоту – загалом 200 тонн золота у злитках і монетах. Навіть на початку ХХ ст. вантаж корабля коштував величезну суму, а зараз він узагалі безцінний.

 Фрагмент затонулого крейсера "Дмитрій Донський". Фото: Shinil Group

Сьогодні лише ціна золота становить понад 130 мільярдів доларів. Сам же корабель є безцінним, незалежно від шкоди, завданої йому під час війни та після більш ніж столітнього перебування на дні моря.

Крейсер знайшли на глибині 434 метрів, за 1,3 км від південнокорейського острова Уллунг-до. Компанія Shinil Group як доказ продемонструвала кадри з дна, на яких видно напис на кормі корабля, а також оголосила точне місцезнаходження затонулого судна.

 Фрагмент затонулого крейсера "Дмитрій Донський". Фото: Shinil Group

 

Тепер залишилося лише підняти корабель на поверхню. Цим у кінці жовтня – на початку листопада займеться міжнародна група, до складу якої входять співробітники Shinil Group та партнери з Канади, Великої Британії та Китаю.

Кому ж дістануться скарби? Формально судно належить неіснуючій Російській імперії. Компанія заявляє, що готова віддати половину вартості знайденого на судні безпосередньо Росії. Ще 10% – інвестувати у розвиток туристичної інфраструктури на острові Уллунг-до. Зокрема, побудувати музей, присвячений російсько-японській війни і самому крейсерові "Дмитрій Донський".

Однак не усі поділяють ентузіазм корейських дослідників. Зокрема, російські ЗМІ повідомили, що більшість російських істориків переконані, що на затопленому судні золота немає, оскільки казну флоту перевозили зовсім інші судна.

Нагадуємо, що днями у Чернігові археологи виявили стародавнє семиярусне кладовище.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.